Курт Гедель: відмінності між версіями

| зображення_підпис = Курт Гедель в (1925 р.рік)

'''Курт Ге́дель ''' ({{lang-de|Kurt Gödel}}) (*[[28 квітня]] [[1906]], Брюнн, [[Австро-Угорщина]] (тепер [[Брно]], [[Чехія]])  — †[[14 січня]] [[1978]], [[Прінстон]], [[США]])  — [[Австрія|австрійський]] логік і математик, [[приват-доцент]] [[Віденський університет|Віденського університету]] ([[1933]]—–[[1938]]).

[[1940]] року емігрував до [[США]].

З [[1953]] року професор Прінстонського інституту перспективних досліджень, член Національної АН США та Американського філософського товариства.

Гедель був логіком і [[філософія науки|філософом науки]]. Найвідоміше досягнення Геделя &nbsp;— це сформульовані ій доведені ним [[теореми Геделя про неповноту|теореми про неповноту]], опубліковані [[1931]] рроку<ref>{{cite journal|title=Über Formal Unentscheidbare Sätze der Principia Mathematica und Verwandter Systeme, I |author= K. ОднаGödel|journal=Monatshefte зfür Math.u.Physik| volume= 38| year=1931|pages=173-198|url=http://link.springer.com/article/10.1007/BF01700692}} {{ref-de}} </ref>. Теореми Геделя стосувалися перш за все формальної системи, яка описує основу основ математики&nbsp;— [[формальна арифметика|формальної арифметики]]. Перша теорема стверджує: якщо формальна арифметика несуперечлива, то вона неповна. Друга теорема стверджує: несуперечливість формальної арифметики не може бути доведена засобами самої формальної арифметики. Отримані результати було поширено на найбільш відомі формально-аксіоматичні системи: [[Principia Mathematica|Рассела—Вайтхеда]], [[теорія множин Цермело-Френкеля|Цермело—Френкеля]], Гільберта тощо. нихСтало твердитьзрозуміло, що будь-яка досить потужна несуперечлива система необхідно неповна. Більше того, така неповнота має принциповий характер, її не можна усунути поступовим приєднанням до системи нових аксіом<ref>{{cite web|url=http://som.org.ua/k2351l1.html |title=Курт Гьодель | work= Офіційний сайт ВМГО «[[Союз обдарованої молоді]]»}}</ref>. Узагальнюючи це твердження можна сказати, що будь-яка [[мова]], досить «потужна» для визначення [[Натуральне число|натуральних чисел]] (наприклад, [[логіка другого порядку]] чи [[українська мова]]), є неповною, тобто містить висловлювання, які не можна ані довести, ані заперечити з [[аксіома|аксіом]] мови. Доведені Геделем теореми мають широкі наслідки як для математики, так і для [[філософія|філософії]] (зокрема, для [[онтологія|онтології]] ій [[філософія науки|філософії науки]]).

Крім того Геделю належать роботи в галузі [[Диференціальна геометрія і топологія|диференціальної геометрії]] ій теоретичної [[фізика|фізики]]. Зокрема, він написав роботупрацю про [[Загальна теорія відносності|загальну теорії відносності]], ув якій запропонував варіант розв'язку [[Рівняння Ейнштейна|рівнянь Ейнштейна]], з якого випливає, що [[Всесвіт]] може бути влаштованимвлаштований тактаким чином, що перебіг [[час]]у в ньому є закільцьованимзакільцьований ([[метрика Геделя]]),. щоТеоретично теоретичнотакий розв'язок припускає [[подорожіподорож у часі|подорожі в часі]]. Більшість сучасних фізиків вважають, що цей розв'язок є правильним лише формально ій він не має фізичного сенсу.

* [http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Philmath/73.htm Глава 8 п.3 книги А.&nbsp;К. &nbsp;Сухотина «Філософія Математики» про праці Геделя] {{ref-ru}}<!--

* [http://www.pereplet.ru/cgi/aiforum/index.cgi?read=28073 Рішар -&nbsp;— Гедель,Пуанкаре -&nbsp;— Ейнштейн,Фреге -&nbsp;— Рассел] {{ref-ru}}-->

* [<!--http://www.scorcher.ru/art/theory/any/gedel2.php-->{{cite Теоріяjournal|url=http://elementy.ru/lib/430446|title=Теория противоречивости бытия|author=Александр Музыкантский|journal=В мире науки протиріччя|issue=3|year= буття]2007}} {{ref-ru}}