Шандор Кочиш: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Roman333 перейменував сторінку з Шандор Кочиш на Кочиш Шандор: Особи з Угорщини пишуться в енциклопедичному порядку
м стильові правлення за допомогою AWB
Рядок 26:
}}
 
'''Ша́ндор Пе́тер Ко́чиш''' ([[Угорська мова|уг.]] ''Sándor Péter Kocsis'', *[[21 вересня]] [[1929]], [[Будапешт]] — †[[22 липня]] [[1979]], [[Барселона]]) — [[Угорщина|угорський]] [[футболіст]] на прізвисько '''«Золотоголовий»''', [[нападник (футбол)|нападник]] [[Збірна Угорщини з футболу|збірної Угорщини]] початку 1950-х років, так званої '''«Золотої команди»'''. КращийНайкращий бомбардир [[Чемпіонат світу з футболу 1954|Чемпіонату світу 1954 року]] (11 м'ячів).
 
== Футбольна юність ==
Рядок 32:
До футболу Шандор прийшов через батька, який свого часу грав на позиції центрального захисника. Його кар'єру перекреслило поранення у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]]. Однак Кочиш-старший дістав можливість реалізувати свої амбіції через сина. Він спонукав малого Шандора до постійних занять, навчав його футбольним хитрощам.
 
Після ігор за юнацьку команду, Кочиш-молодший потрапив до іменитого [[Ференцварош (футбольний клуб)|Ференцвароша]]. Йому було всього 16 років, коли вперше вийшов на поле у матчі нової команди проти [[Кішпешт|«Кішпешта»]]. Від того моменту Шандор став місцевим улюбленцем. Адже з маленьким ростом — 177 см, він демонстрував прекрасну гру головою, вмів підстроїтись під кожну навісну передачу й, на відміну від багатьох інших гравців, Кочиш завжди завдавав удару прицільно. Через те про нього казали: «КращаНайкраща у Європі голова після [[Вінстон Черчилль|Черчілля]]».
 
Тому не випадково Шандор дістав виклик у збірну Угорщини. [[6 червня]] [[1948]] року відбувся його дебют у грі з [[Збірна Румунії з футболу|Румунією]]. Кочиш відзначився, а його збірна розбила суперників з рахунком 9:0.
Рядок 40:
== Армійська «служба» у «Гонведі» ==
 
У [[1950]] році через тодішні прорадянські порядки в Угорщині, Шандора під приводом військової строкової служби примусово переводять до новоствореного армійського клубу [[Гонвед|«Гонвед»]]. Під проводом лідера [[Ференц Пушкаш|Ференца Пушкаша]] команда вже з початку існування у [[1950]] році почала вигравати чемпіонські титули. За наступні 5 років «Гонвед» поступався в чемпіонських перегонах тільки двічі. Сам Шандор тричі ставав кращимнайкращим голеадором угорської першості.
 
Через два роки після приходу до армійської команди, Кочиш взяв участь у [[Літні Олімпійські ігри 1952|Олімпійських іграх у Фінляндії]] і зі своєю збірною здобув перемогу. За неї Шандор, як гравець «Гонведа», отримав звання майора угорського війська.