Литвини: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 16:
 
== Литвини — балтійський народ у білоруській думці ==
Згідно з [[літопис]]ними джерелами були близькими [[Ятвяги|Ятвягам]], іншому балтомовному народу. Разом з ними займали басейни рік [[Вілія (річка)|Вілія]], середнього та верхнього [[Німан]]у і місцями середнього [[Західний Буг|Західного Бугу]]. Згідно з літописом через їхні землі приблизно у 500–600 роках пройшли з польської [[ПомераніїПомеранія]] [[Ільменські Словени]], [[Псков]]ські і [[Ока|Окські]] [[Кривичі]]. Згідно з дослідженням білоруського спеціаліста Віктора Вераса, багато назв річок у Псковії і [[Новгородщина|Новгородщині]] збігаються з назвами річок Ятвягії і Литви, що мають [[Балтійська мовна група|балтомовне]] походження.
 
[http://veras.litvin.org/ Книга В. Вераса — російською]
Рядок 38:
У давньоруську добу Сіверщина була досить залюднена. На її території виявлено залишки численних поселень і могильників ІХ-ХІІ століть. Саме на цих теренах чинився опір степовим кочовикам [[Половці|половцям]]. [[Новгород-Сіверський]] [[князь]] Ігор 1183 року здійснив проти них перший, а 1185 року — другий похід, який закінчився, як відомо, невдачею. У Середньому Наддесенні кілька сіл відомі ще з тих часів. На правому березі Десни одним з них є село Шептаки. Можемо стверджувати, що основна маса сільського населення краю є етнічно стабільною з І тисячоліття нашої ери. Поліське Наддесення найменше потерпіло від татаро-монгольської навали ХІІІ століття, вона не внесла помітних змін до етнічного складу його сільської людності, яка в умовах [[Полісся]] мала змогу сховатися від ворожої кінноти в пралісах та болотах.
 
Литвини Чернігівщини&nbsp;— це аборигенне «руське» населення, що внаслідок замкненості сільського життя в минулому й віддаленості від великих адміністративно-політичних і промислових центрів, головних комунікаційних сполучень у новий час залишалося сталим у генетичному відношенні принаймні з часів Київської Русі. Вони стійко зберігали аж до початку ХХ століття «руську» самосвідомість. Перебуваючи на периферії і водночас перехресті формування східнослов'янських народів, вони називали себе «русинами». При цьому категорично відмежовувалися від росіян («<nowiki/>[[кацап]]ів», «<nowiki/>[[москаль|москалів]]»&nbsp;— у їхній мові). '''До назви «литвини» ставилися негативно, вважаючи її образливою.''' [[Українська свідомість]], як і самоназва «українці», остаточно утвердилася серед жителів півночі України в 20-ті роки ХХ століття.
 
== Номінистичний слід в Україні ==
Рядок 47:
== Джерела ==
{{commonscat|Litwins}}
* «<nowiki/>[[Пам'ятки України (журнал)|Пам'ятки України]]» №&nbsp;1-2, 2001&nbsp;р. [http://www.haidamaka.org.ua/0168.html ''В. Горленко'' Литвини півночі України&nbsp;— Ймовірний уламок нащадків племені літописних Сіверян]
* [http://www.lemky.com/sections+index.op+printpage+artid+11+PHPSESSID+17568439f5a4e7f1632e413772626def.htm Етнографічні групи українців]
* [http://community.livejournal.com/litviny2009/ LITVINY-2009]{{ref-be}}