1922-го року, довідавшись про створення у Празі [[Український вільний університет|Українського вільного університету]], Стешко переїхав туди для продовження своїх музичних студій. Протягом 1923–1926 рр. навчався на факультеті філософії [[Карлів університет|Карлового університету]]. 1923-го року почав викладати [[музикознавство]] в новозаснованому [[Український високий педагогічний інститут|Українському високому інституті ім. М. Драгоманова]]. 1924-го, разом з [[Нижанківський Нестор Остапович|Н.Нижанківським]], [[Щуровська-Росиневич Платоніда|П.Щуровською]] та [[Якименко Федір Степанович|Ф.Якименком]], став засновником музично-педагоґічного відділу УВПІ та був обраний його секретарем. Згодом Стешко став завідуючим кафедри історії музики, професором, членом Сенату інституту.
1931 року СтешкоФедір Миколайович відбув в подорож до [[Галичина|Галичини]] з метою збирання матеріалів і до праці про чеських музик в українській церковній музиці. Після закриття УВПІ Ф.Стешко 1934 р. очолив музичний відділ [[Слов'янський інститут|Слов'янського інституту]] в Празі. Одночасно вінта виступив ініціатором створення при інституті Архіву слов'янської музики, деу булотому створено ічислі український відділ. ДляМатеріал збираннядо матеріалівзбірки длязбирав цьогоу Архівувідрядженні віндо відбув[[Болгарія|Болгарії]] та [[Югославія|Югославії]] 1935 р. відрядження до Болгарії та Югославії. В 1934, 1936, 1937 рр.— 1937-му, перебуваючи в Ужгороді, Хустському, Рахівському та Тячівському повітах, Ф.Стешко[[Ужгород]]і досліджував історію церковного співу на [[Підкарпатська Русь|Підкарпатській Русі]], літургічні твори старовинних греко-католицьких священиків — композиторів [[Закарпаття. Відомий він і як дослідник історії української музики ХVІІ-ХVІІІ ст]]. З 1937-го р. професор Ф.Стешко почав співпрацювати з щойно заснованим у Львові часописом [[Українська музика (журнал)|«Українська музика»]], а з 1938 р. став членом його редакційної колегії.
Як зазначала дослідниця творчоститворчості Ф.Стешка Т.Беднаржова, : {{цитата|''«він «зумів вникнути в малодосліджені ділянки української церковної музики, окреслити сферу її розвитку, зазначаючи, що український церковний спів є одним з кращих у світі зі своїми стародавніми розспівами та новішими композиціями майстрів церковного співу кінця XVIII та початку ХІХ ст.»''}}
Помер Федір Миколайович Стешко 1944-го року, похований на [[Ольшанський цвинтар|Ольшанському цвинтарі]].
