Емаль: відмінності між версіями

[[Файл:Diadema_Saxnovka_1.jpg|thumb|Деталь [[діадема|діадеми]] 12 ст. прикрашеної [[Перегородчата емаль|перегородчатою емаллю]]. Знайдена у с. [[Сахновка]].]]

'''Емаль''' (також — ''скли́ця'') — склоподібний матеріал, що використовується для художнього декорування та технічної обробки виробів з металу. У мистецтві емаль використовується у техніці '''емалювання'''. Емаль складається із ряду [[Сіль (хімія)|солей]], [[метал]]ів та [[силікати|силікатів]], що при випалюванні при високій температурі (500—800 °C) формують однорідну масу, яка здатна утворювати стійкий зв'язок із металом основи. Найпростіша емаль що використовується з давніх давен, складається з суміші [[кремінь|кременю]], [[пісок|піску]], [[свинець|свинцю]], [[сода|соди]], або [[Карбонат калію|поташу]] і [[бура|бури]]. Свинець, поташ та сода є необхідними для покращення блиску емалі, кількість свинцю також визначає її твердість. Бура сприяє кращому змішуванню із [[окис]]ами металів, які надають емалі різнокольорового забарвлення. Бура та сода також визначають [[еластичність]] емалі (бура зменшує еластичність, а поташ, чи сода — збільшує). Всі компоненти повинні знаходитися у відповідному балансі щоб [[коефіцієнт розширення]] емалі був близький до коефіцієнту розширення металу основи. Існує дві основні форми емалі — прозора та непрозора. Під час виробництва емаль спікається у склоподібну масу яка потім подрібнюється і перетирається на дрібний порох. Розрізняють кілька типів емалі: непрозора, напівпрозора, прозора, опалесцентна.