Вікіпедія

Котов Михайло Іванович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
IvanBot (обговорення | внесок)
Боти
238 646 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Othernames|Котов}}
{{ботанік|Kotov}}
'''Котов Михайло Іванович''' {{ДН|9|11|1896}}&nbsp;— {{ДС|25|8|1978}}<ref> Сторінку підготовано за матеріалами В.&nbsp;Є.&nbsp;Борейка [http://www.ecoethics.ru/old/b42/]</ref>
 
== Біографія ==
М.&nbsp;І.&nbsp;Котов народився 9 листопада 1896&nbsp;р. в м. [[Задонськ]]у Воронезької губ. (тепер [[Липецьк]]а обл.). Батько його був вчителем середнього навчального закладу. У 1899&nbsp;р. батьки переїхали до Харкова, де Михайло закінчив чоловічу гімназію. У 1917&nbsp;р. поступив на природниче відділення фізико-математичного факультету [[Харківський університет | Харківського університету]] і закінчив його в 1922&nbsp;р. З лютого 1920&nbsp;р. по лютий 1921&nbsp;р. служив у лавах Червоної армії. Учителем Котова в області ботаніки був [[Талієв Валерій Іванович | В.&nbsp;І.&nbsp;Талієв]]. Він прищепив йому бажання займатися активною природоохоронною роботою і надав роботі Котова геоботанічного спрямування. У 1915&nbsp;р. в «Бюлетені Харківського товариства любителів природи» була опублікована перша наукова робота Котова «Вовчеягідник Софії». Котов був ще студентом, коли в 1921&nbsp;р. його прийняли на посаду [[геоботанік]]а Сільськогосподарського ученого комітету Наркомзему УРСР, і він разом з [[професор]]ом [[Яната Олександр Алоїзович | О.&nbsp;А.&nbsp;Янатою]] вживає заходів щодо охорони [[Асканія-Нова | Асканії-Нова]]. У 1923–1927&nbsp;рр. пройшов аспірантуру при Науково-дослідній кафедрі ботаніки Харківського інституту народної освіти.▼
 
▲М.&nbsp;І.&nbsp;Котов народився 9 листопада 1896&nbsp;р. в м. [[Задонськ]]у [[Воронезька губернія|Воронезької губ.губернії]] (тепер [[ЛипецькЛипецька область]]а обл.). Батько його був вчителем середнього навчального закладу. У 1899&nbsp;р. батьки переїхали до Харкова, де Михайло закінчив чоловічу гімназію. У 1917&nbsp;р. поступив на природниче відділення фізико-математичного факультету [[Харківський університет | Харківського університету]] і закінчив його в 1922&nbsp;р. З лютого 1920&nbsp;р. по лютий 1921&nbsp;р. служив у лавах Червоної армії. Учителем Котова в області ботаніки був [[Талієв Валерій Іванович | В.&nbsp;І.&nbsp;Талієв]]. Він прищепив йому бажання займатися активною природоохоронною роботою і надав роботі Котова геоботанічного спрямування. У 1915&nbsp;р. в «Бюлетені Харківського товариства любителів природи» була опублікована перша наукова робота Котова «[[Вовчеягідник Софії]]». Котов був ще студентом, коли в 1921&nbsp;р. його прийняли на посаду [[геоботанік]]а Сільськогосподарського ученого комітету Наркомзему УРСР, і він разом з [[професор]]ом [[Яната Олександр Алоїзович | О.&nbsp;А.&nbsp;Янатою]] вживає заходів щодо охорони [[Асканія-Нова (заповідник)| Асканії-Нова]]. У 1923–1927&nbsp;рр. пройшов аспірантуру при Науково-дослідній кафедрі ботаніки Харківського інституту народної освіти.
У 1927&nbsp;р. виступає з пропозицією організувати заповідник на крейдяних відслоненнях по берегах [[Сіверський Донець | Сіверського Дінця]]&nbsp;— «[[Святі Гори | Святих Горах]]»: "Необхідно вжити всіх заходів, щоб зберегти природу Святих гір і організувати тут заповідник з науково-біологічної станцією .. Зараз становище якраз протилежне&nbsp;— природа Святих гір гине. Хоча в будинках колишнього монастиря і розташований «Будинок відпочинку для робітників Донбасу», але немає наукової установи, яка б зацікавилося Святими Горами більше, ніж місцем для відпочинку "<ref>Котов, 1927</ref>.▼
 
▲У 1927&nbsp;р. виступає з пропозицією організувати заповідник на крейдяних відслоненнях по берегах [[Сіверський Донець | Сіверського Дінця]]&nbsp;— «[[Святі Гори | Святих Горах]]»: "«Необхідно вжити всіх заходів, щоб зберегти природу Святих гір і організувати тут заповідник з науково-біологічної станцією .. Зараз становище якраз протилежне&nbsp;— природа Святих гір гине. Хоча в будинках колишнього монастиря і розташований «Будинок„Будинок відпочинку для робітників Донбасу»Донбасу“, але немає наукової установи, яка б зацікавилося Святими Горами більше, ніж місцем для відпочинку "»<ref>Котов, 1927</ref>.
 
З 1928&nbsp;р. М.&nbsp;І.&nbsp;Котов є кореспондентом Українського комітету охорони пам'яток природи при Укрнауки, з 1934 по 1937&nbsp;рр. стає зам. голови комітету.
 
У 1938&nbsp;р. він переїжджає в [[Київ]]. Тут учений розгорнув велику роботу по [[систематика рослин | систематиці рослин]] в [[Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України | Інституті ботаніки АН УРСР]] у зв'язку з виданням «Флори УРСР». У 1940&nbsp;р. він захистив докторську дисертацію в [[Київський університет | Київському університеті]].
 
У квітні 1940&nbsp;р. М.&nbsp;І.&nbsp;Котов разом з [[Підоплічко Іван Григорович | І.&nbsp;Г.&nbsp;Підоплічком]] організовує (на базі музею ім. Дзєдушицьких) [[Державний природознавчий музей ]], піднімає питання про створення заповідників у місцях колишніх заповідників при поляках об'єктів [[Горгани]], [[Чорногора]], [[Дністровська стінка]].
 
З 1941&nbsp;р. Котов&nbsp;— завідуючий відділом систематики вищих рослин Інституту ботаніки. Після повернення в 1944&nbsp;р. інституту з Уфи до Києва, він очолює роботи з приведення в порядок гербарію і по завершенню видання «[[Флора УРСР (книга)|Флори УРСР]]».
 
У 1944&nbsp;р., відразу після війни, М.&nbsp;І.&nbsp;Котов очолює комісію АН УРСР з обстеження заповідної цілини в Асканії-Нова.
 
М.&nbsp;І.&nbsp;Котов&nbsp;— один з провідних авторів «[[Визначник рослин УРСР|Визначника рослин УРСР]]» (1950). У числі інших він удостоєний за цю роботу [[Державна премія СРСР | Державної премії СРСР]].
 
== Природоохоронна діяльність ==
 
Михайло Іванович Котов був одним з ініціаторів та організаторів [[Українське товариство охорони природи | Українського товариства охорони природи]] (УТОП). У рішенні першого засідання ініціативної групи зі створення УТОП, 23 лютого 1945&nbsp;р., сказано: «Просити Погребняка і Котова пропрацювати до 15 березня ц.р. проект Статуту, а також передбачити видавничу діяльність товариства, зокрема, видання журналу по охороні природи»<ref>ЦДАВО України, ф. 4698, оп. 1, арк. 1-20</ref>.
 
М.&nbsp;І.&nbsp;Котов бере активну участь в природоохоронній пропаганді, розробляє тематику лекцій, через бюро наукової пропаганди АН УРСР виступає з лекцією «Історія та наукові проблеми охорони природи на Україні». 16 жовтня 1947&nbsp;р., у зв'язку з тривалими відрядженнями голови оргбюро товариства академіка Б.&nbsp;І.&nbsp;Чернишова, головою оргбюро був тимчасово обраний М.&nbsp;І.&nbsp;Котов. Наприкінці 1951&nbsp;р. при Українському товаристві охорони природи створюються секції, М.&nbsp;І.&nbsp;Котов очолює ботанічну.
Рядок 24 ⟶ 30:
<blockquote>Ми вважаємо, що в справі охорони природи велику роль мають відігравати [[ботанічний сад | ботанічні сади]]. На сьогодні в УРСР налічується 22 ботанічних сади, які розміщені в різних ботаніко-географічних зонах УРСР. На нашу думку, кожен ботанічний сад повинен вирощувати всі ендемічні, реліктові, зникаючі, рідкісні і взагалі цікаві види місцевої флори. На жаль, ні в одному з ботанічних садів УРСР ця робота не проводиться. У більшості випадків у відкритому грунті в ботанічних садах вирощують невеликий набір видів, який до того ж майже повністю повторюється в інших садах. Найбільш цікаві та рідкісні види дикої флори УРСР майже повністю випали з поля діяльності ботанічних садів, в той час як охорона їх повинна бути одним із завдань, які стоять перед ботанічними садами. Для цього є всі можливості і на це не потрібні додаткові витрати. Ми вже говоримо про те, що деякі ботанічні сади, які займають десятки, а то й сотні гектарів, повинні охороняти на своїй території навіть деякі найбільш цінні ділянки з природною рослинністю.</blockquote>
 
Велику увагу М.&nbsp;І.&nbsp;Котов приділяє організації [[заповідник]]ів. Він неодноразово піднімає питання про їх створення в [[Карпати | Карпатах]], [[Полісся | Поліссі]], в [[Карадаг]]у, [[Кременецькі гори | Кременецьких горах]], в [[Провальський степ | Провальському степу]].
 
Матеріали, зібрані Котовим під час численних експедицій, були використані ним у подальшому при складанні першого в республіці списку охоронюваних рослин. У ньому наведено 39 видів [[рідкісні рослини | рідкісних рослин]] України. Список опублікований в 1962&nbsp;р.
 
Влітку 1953&nbsp;р. відкривається 1 з'їзд Українського товариства охорони природи. На ньому М.&nbsp;І.&nbsp;Котов обраний до складу Ради президії УТОП.
Рядок 61 ⟶ 67:
== Примітки ==
{{reflist}}
{{без картки|Науковець}}
[[Категорія:Уродженці Липецької області]]
[[Категорія:Українські екологи]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Котов_Михайло_Іванович