Бестужев-Рюмін Михайло Павлович: відмінності між версіями

'''Бестужев-Рюмін Михайло Павлович''' (* [[23 травня]] [[1803]] — † [[13 червня]] [[1826]]) — [[декабрист]], один із керівників [[повстання Чернігівського полку]]. Походженням з багатих дворян [[Московська губернія|Московської губерні]]ї, [[підпоручик]]. Служив у Кавалергардському, потім у Семенівському полках. У [[1820]] році, після повстання Семенівського полку, переведений до [[Полтавський полк|Полтавського піхотного полку]]. У [[Південне товариство декабристів]] прийнятий [[1823]] [[Муравйов-Апостол Сергій Іванович | С. І. Муравйовим-Апостолом]], який призначив його своїм помічником у керівництві [[Васильківська управа|Васильківською управою]]. Підтримував програму ''«[[Руська Правда|Руської Правди]]»'', складену [[Пестель Павло Іванович|Павлом Пестелем]], і був прихильником повалення самодержавства шляхом військової [[революція|революці]]ї та встановлення в [[Росія|Росії]] [[республіка]]нського ладу. Брав участь у з'їздах і нарадах декабристів у [[Київ|Києв]]і, [[Тульчин]]і і [[Кам'янка (місто)|Кам'янці]] в [[1823]]—[[1825]] роках. У [[1823]] році встановив зв'язки [[Південне товариство | Південного товариства]] з [[Польське патріотичне товариство|Польським патріотичним товариство]]м. Влітку [[1825]] року успішно завершив переговори про приєднання [[Товариство об'єднаних слов'ян|Товариства об'єднаних слов'ян]]. Вів антимонархічну пропаганду серед солдатів. Разом з іншими декабристами склав ''«[[Православний катехізис]]»''. За активну участь у [[повстання Чернігівського полку|повстанні Чернігівського полку]] ([[29 грудня]] [[1825]] був страчений разом з [[Муравйов-Апостол Сергій Іванович|Муравйовим-Апостолом Сергієм Івановичем]], [[Пестель Павло Іванович|Пестелем Павло Івановичем]],[[Рилєєв Кіндрат Федорович|Рилєєвим Кондратієм Федоровичем]] і [[Каховський Петро Григорович|Каховським Петро Григоровичем]] 13.07.1826 року , похован разом з ними на острові [[Голодай|Голодає]].▼