Куйбишевська залізниця: відмінності між версіями

У 1943 на залізниці було електрифіковано для приміських перевезень першу ділянку: [[Самара (місто)|Куйбишев]] — [[Безимянка (станція)|Безимянка]]. Термінова електрифікація цієї внутрішньоміської ділянки залізниці була викликана необхідністю підвезення великої кількості робочих на евакуйовані оборонні заводи (зокрема, авіаційні заводи [[ЦСКБ-Прогресс|№1]] і [[Авіакор|№18]]), які розташовані уза кількохдекілька кілометрахкілометрів від станції Безымянка, тоді як житлового фонду там ще не було і розміщалися у центрі міста (в районі старої Самари). Незабаром для обслуговування електропоїздів побудовано моторвагонне депо «Безимянка» (на 1113-м кілометрі від Москви, за 5 км на схід станції Безимянка), і організовано два зупинних пункти електропоїздів: [[Пятилєтка (платформа)|«Пятилєтка»]] і «Заводська» (нині «Мирна») - в безпосередній близькості від вищезгаданих заводів. Електрифікація залізниці стала найважливішим подією для [[Самара (місто)|Куйбышев]]а, у зв'язку з цим нова вулиця міста, що простягся уздовж залізничної лінії від моторвагонного депо «Безимянка» у бік селища [[Смишляєвка (селище)|Смишляєвка]] , отримала назву Електрифицированна (пізніше, в 1980-х, перейменовано на [[Вулиця Литвинова (Самара)|вулицю Литвинова]] — в честь одного з директорів куйбишевського заводу [[ЦСКБ-Прогресс|«Прогресс»]]).