Nehalem (мікроархітектура): відмінності між версіями

м (суміш розкладок за допомогою AWB)
*Додана підтримка SMT (організація 2-х логічних ядер з 1 фізичного)
 
==Історія==
Згідно стратегії «тік-так», якій компанія намагається слідувати останнім часом, щороку оновлюється чи архітектура процесорів, або використовуваний техпроцес. Першими процесорами «ери» архітектури Nehalem були Bloomfield. Bloomfield - сімейство, що складається з десктопних (Core i7) і серверних (Xeon) процесорів. Так, серверні Xeon були повністю сумісні з десктопними материнськими платами і функціонально відрізнялися від Core i7 тільки наявністю підтримки ECC-пам'яті. Всі ці процесори встановлювалися в роз'єми Socket 1366 і використовували чипсети з кодовою назвою Tylersburg. Для десктопних процесорів доступний один чипсет - X58, дорогий і гарячий. Були й спеціальні серверні чипсети. Одночасно було випущено сімейство серверних процесорів, що підтримують роботу в двопроцесорних системах - Gainestown. Принциповою відмінністю цих процесорів була наявність двох шин QPI. Одна з'єднувала його з чипсетом, а друга - з іншим процесором.
 
Потім у Intel було «позачергове» оновлення. Справа в тому, що Bloomfield були дорогими процесорами, і увійти навіть до mainstream-сегменту з ними було дуже скрутно. Одним з нововведень Bloomfield відносно більш старих процесорів Intel стала інтеграція в процесор контролера пам'яті. У нових процесорах було вирішено спростити цей контролер (з трьохканального до двоканального) і перемістити в кристал контролер PCI Express 2.0. Таким чином позбулися північного мосту і шини QPI, що істотно знизило вартість систем на базі нових процесорів за рахунок невеликих втрат у швидкості. Нове сімейство десктопних і серверних процесорів називалося [[Lynnfield]]. Зрозуміло, настільки серйозні зміни зажадали розробки нового процесорного роз'єму і нового чипсета; відповідно, з'явився роз'єм [[Socket 1156]] і чипсет P55. Двопроцесорні сервери поки при цьому залишилися долею Gainestown.
 
Також інновації, вироблені при створенні Lynnfield, нарешті дозволили перенести архітектуру Nehalem в мобільний сегмент. Вийшло сімейство мобільних процесорів під назвою Clarksfield. Вони теж називаються Core i7 і від десктопних моделей їх можна відрізнити за суффиксу M в кінці.
 
Intel вирішила продавати всі процесори архітектури Nehalem під брендом «Core i''№''», розділяючи таким чином моделі по продуктивності і позиціонуванню. Відповідно, Core i3 - low-end, Core i5 - mainstream, Core i7 - performance. Плюс, для самих бюджетних моделей все ще буде використовуватися бренд Pentium. Таким чином, під одним і тим же брендом може ховатися як процесор Bloomfield, так і Lynnfield, або навіть мобільний Clarksfield<ref>[http://www.ferra.ru/ru/system/94482/ Clarkdale, Core i3, Core i5, H55, Intel GMA HD и другие...]{{ref-ru}}</ref>.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Див. також ==
*[[Тік-так (стратегія)]]
102 504

редагування