Голоби: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sarmatæ (обговорення | внесок) |
Sarmatæ (обговорення | внесок) |
||
Рядок 89:
На початку 18 століття село належало шляхтичам Єрузальським. При Юзефі Єрузальському (1711-1728 рр.) тут був побудований римо-католицький костел в стилі бароко. У другій половині 18 століття в центрі старовинного парку розмістився палац шляхтичів Вільгів. Тепер від нього залишився лише земляний насип. У парку була ділянка, обнесена високим частоколом, де вільно бродили дикі звірі. Тому ту частину парку довго іменували звіринцем. Про колишню велич та розкіш магнатів Вільгів свідчить кам’яна башта, яка служила раніше в’їзною брамою до палацу, та двоповерховий будинок другої половини 19 століття.
[[1783]] року [[чернігівський воєвода]] [[Людвік Вільга]], новий власник Голобів, спорудив у селі Георгіївську церкву<ref>[http://ounb.lutsk.ua/wp-content/uploads/file/calendar/Calendar-2008.pdf]</ref>. Того ж року він добудував дві каплиці при мурованій [[римо-католицизм|римо-католицькій]] церкві Архангела Михаїла, а [[1793]] року, після пожежі, відбудував усю церкву<ref>[http://www.wolaniecom.parafia.info.pl/?p=main&what=69 Голоби. Парафія Архангела Михаїла] // ''Волання з Волині''.</ref>. У [[1795]] році в Голобах налічувалося 90 дворів і 615 жителів.
У 1876 році тут було споруджено станцію залізниці Ковель-Луцьк<ref name="історія">Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.</ref>.
| |||