Ericsson: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 49:
1 квітня 1876 року Ерікссон зі своїм товаришем по попередній роботі в «Öllers & Co» Карлом Андерссоном засновує електромехнічні майстерні «''LM Ericsson & Со''» (LME). Компанія збирається займатися ремонтом телефонних апаратів та сигнального обладнання. Незабаром з'являється і власний апарат — настільний телефон з магнето та рупором.
Головним конкурентом були телефонні апарати американської компанії Bell. В 1881 році створюється шведська національна телефонна асоціація «Telegrafverket», яка оголосила конкурс на поставку обладнання між «Bell Company» та майстернею «LME». Эрікссон перемагає: його обладнання якісніше та дешевше. На протязі п'яти наступних років 64 з 93 міст Швеції були телефонезовані, все від станцій до апаратів, було від виробництва «LME»<ref>[http://www.technofresh.ru/techno-business/techno-people/lars-magnus-ericsson.html Нащадник слави конунгів]</ref>. Незабаром «Telegrafverket» відкриває своє власне виробництво, і доля продажу продукції «Ericsson» різко падає.
В короткі строки наладжується експорт телефонного обладнання в Норвегію, Данію, Фінляндію, Австралію і Нову Зеландію. Шанхай заказуєзамовляє телефонну станцію. Відкривається офіс в Нью-Йорку і отримується замовлення на телефонізацію Мехіко. В 1893 році компанія телефонезує Київ. Потім — Харків (1896), Ростов (1897), Ригу, Казань і Тіфліс (1900). В 1897 році в Санкт-Петербурзі відкривається фабрика Эрікссона, яка будувалася на протязі двух років петербурзьким архітектором К. К. Шмідтом.
 
==== Після 1900 року ====