Ян Парандовський: відмінності між версіями

[[1913]] - — закінчив IV Державну чоловічу гімназію імені [[Ян Длуґош|Яна Длуґош]]а у Львові, після чого вступив до [[Львівський університет|Львівського університету]], на факультет класичної філології та археології.

Але перші [[Есей|есеї]] (про [[Красінський Зигмунт|Зиґмунта Красінського]] та [[Жан-Жак Руссо|Жан-Жака Руссо]]) опублікував іще гімназистом - — у львівській газеті ''Przegląd'' ([[1912]]).

Після вступу до Львова російських військ ([[1914]]) був інтернований і приблизно до [[1919]] року мешкав у [[Саратов]] і ([[Росія]]), де навчався у місцевій гімназії. У цьому місті тоді виходила газета польською мовою ''Wieśći saratowskie'' ("Саратовські вісті" ), редактором якої значився ''Jan Parandowski''.

1919 - — повернувся до Львова. Того ж року в [[Станіславів|Станіславовоі]] накладом 150 примірників вийшла книжка Яна Парандовського "[[Більшовизм]] і [[більшовики]] в Росії" (''Bolszewizm i bolszewicy w Rosji''). Ні в [[СРСР]], ні в [[Польська Народна Республіка|Польській Народній Республіці]] її не перевидавали. У комуністичні часи примірники книжки вилучали з польських бібліотек, і лише завдяки вцілілій фотокопії з бібліотеки [[Вроцлавський університет|Вроцлавського університет]]у [[1996]] побачило світ її 2-е польське видання.

[[1923]] - — успішно закінчив Львівський університет.

1923 - — отримав звання [[маґістр]]а [[класична філологія|класичної філології]] й археології.

[[1929]] - — переселився зі Львова до [[Варшава|Варшави]].

[[1930]]—[[1931]] - — був одним із двох редакторів науково-літературного журналу ''Pamiętnik Warszawski''.

[[1933]] - — очолив польський [[ПЕН-клуб]]. На цій посаді беззмінно (з перервою на роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]]) пробув до самої смерті.

[[1937]]-—[[1938]] - — редагував серію "Великі люди" при Державному видавництві шкільних книг.

[[1944]] - — під час [[Варшавське повстання 1944 року|Варшавського повстання]] згорів будинок Парандовського, у вогні загинув весь архів письменника - не лише матеріали до вже виданих творів, але й чернетки нових. Зокрема, згорів майже готовий роман, який повинен був стати 2-ю частиною роману "Небо пломеніє" - з розповіддю про подальше життя головного персонажа, Теофіла Гродзіцького.

[[1945]]—[[1950]] - — Парандовський викладав у [[Люблінський католицький університет|Люблінському католицькому університеті]] (завідував кафедрою спочатку античної культури, а потім порівняльного літературознавства).

З [[1948]]  — член Варшавського наукового товариства.

1948 - — готував Всесвітній конгрес інтелектуалів у [[Вроцлав]]і.

[[1958]] - — допомагав у організації Міжнародного з'їзду перекладачів у Варшаві.