Теодор Оберлендер: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оцифрування дат в картці особи |
|||
Рядок 34:
Після війни, зокрема у 1950-их роках цікавився політикою, обіймав посади у [[Баварія|Баварії]]. У [[1953]] році Оберлендера було обрано до [[Бундестаг]]у, де він приєднався до уряду [[Конрад Аденауер|Конрада Аденауера]] і 20 жовтня того ж року його було призначено міністром у справах біженців. В той час також почалася скоординована акція [[КДБ]] з дискредитації Оберландера, якого звинувачували у вбивствах [[євреї]]в та [[вбивство польських професорів|польських професорів]] влітку [[1941]] р. у [[Львів|Львові]] разом з вояками батальйону «Нахтигаль». У [[1960]] р. Верховний Суд [[НДР|Німецької Демократичної Республіки]] навіть засудив його заочно до довічного ув'язнення. Однак пізніше, після падіння [[СРСР]] з'явилися документи, які вказували на сплановану спробу фальсифікації документів та дискредитації Обелендера, а через нього і всього тогочасного німецького уряду. У своєму власному розслідуванні [[26 вересня]] [[1960]] року суд Бонна виправдав Оберлендера та відкинув всі звинувачення проти нього.
Після [[1961]] року не займався федеральною політикою, працював у громадьских об'єданннях, займався науковою діяльністю.
У 1962 році звинувачувався радянською владою у вбивстві Степана Бандери на противагу тому, що відбувається суду над Богданом Сташинським. В останні роки життя зблизився з праворадикальними рухами Німеччини, підтримував зв'язки з анти-емігрантськими партіями. Теодор Оберлендер помер [[4 травня]] [[1998]] року у [[Бонн]]і. == Джерела ==
| |||