Місце зустрічі змінити не можна: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 117:
[[Висоцький Володимир Семенович|Володимир Семенович]] завжди з'являвся на місці зйомок заздалегідь, щоб встигнути «вжитися в кадр». Він і до постановки епізодів ставився дуже творчо, давав цікаві поради. Наприклад, ідея повісити фотографію Варі на двері підсобки в магазині, як своєрідну підказку Шарапову, була запропонована [[Висоцький Володимир Семенович|Висоцьким]]. Крім того, Володимир Семенович був постановником сцени допиту Груздєва (Сергія Юрського), допоміг створити образ кишенькового злочинця, якого виконував Станіслав Садальський.
 
[[Висоцький Володимир Семенович|Висоцький]] детально знав побут післявоєнних часів, саме завдяки йому у Васі Вєкшина на шиюшиї було біле морське офіцерське кашне (у них ходили підлітки, підкреслюючи таким чином належність до фронтовиків), а на руці зробив- наколкунаколка «Льоля» (наймодніше ім'я тих часів).
 
Цікавим було також те, що [[Висоцький Володимир Семенович|Висоцький]] не любив озвучувати роль: нервував, поспішав…поспішав. Після одного-двох дублів в тон-студії, бувало, заявляв: «І так зійде!» Працювати над ідеально точною інтонацією йому було вже нецікаво. У декількох епізодах навіть залишилися неозвучені ним репліки. Довелося використовувати павільйонний запис звуку (його було зроблено безпосередньо під час зйомок: з технічними шумами тощо). Шуми прибирали, сторонні репліки&nbsp;— вирізували<ref name="mc"/>.
 
За роль Жеглова [[Висоцький Володимир Семенович|Висоцького]] посмертно удостоєно Державної премії СРСР 1987 року.