Місце зустрічі змінити не можна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 111:
== Гліб Жеглов — Володимир Висоцький ==
[[Файл:Zheglov.jpg|thumb|left|Гліб Жеглов]]
Екранізацією роман завдячує зокрема і [[Висоцький Володимир Семенович|Володимиру Висоцькому]],
Але, незважаючи на згоду актора і авторів, кандидатуру [[Висоцький Володимир Семенович|Висоцького]] треба було відстояти на худраді, одним із вирішальних аргументів був той, що зніматиметься ж «не передача, яка йде в прямому ефірі, а фільм! Можна буде всі відзняті матеріали заздалегідь перевірити, виправити». Проте заради дотримання «букви закону» творцям телесеріалу довелося-таки влаштувати хоча й формальний, але відбір виконавця на роль Жеглова. Кандидатів спеціально запрошували
[[Висоцький Володимир Семенович|Володимир Семенович]] завжди з'являвся на місці зйомок заздалегідь, щоб встигнути «вжитися в кадр». Він і до постановки епізодів ставився дуже творчо, давав цікаві поради. Наприклад, ідея повісити фотографію Варі на двері підсобки в магазині, як своєрідну підказку Шарапову, була запропонована [[Висоцький Володимир Семенович|Висоцьким]]. Крім того, Володимир Семенович був постановником сцени допиту Груздєва (Сергія Юрського), допоміг створити образ кишенькового злочинця, якого виконував Станіслав Садальський.
[[Висоцький Володимир Семенович|Висоцький]] детально знав побут післявоєнних часів, саме
Цікавим було також те, що [[Висоцький Володимир Семенович|Висоцький]] не любив озвучувати роль: нервував, поспішав… Після одного-двох дублів в тон-студії, бувало, заявляв: «І так зійде!» Працювати над ідеально точною інтонацією йому було вже нецікаво. У декількох епізодах навіть залишилися неозвучені ним репліки. Довелося використовувати павільйонний запис звуку (його було зроблено безпосередньо під час зйомок: з технічними шумами тощо). Шуми прибирали, сторонні репліки — вирізували
За роль Жеглова [[Висоцький Володимир Семенович|Висоцького]] посмертно удостоєно Державної премії СРСР 1987 року.
|