Шведсько-московська війна (1610—1617): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 25:
{{Російсько-шведські війни}}
'''Шведсько-московська війна 1610–1617''' років ({{lang-sv|Ingermanländska kriget}}, {{lang-ru|Русско-шведская война (1614—1617)}}) — період [[Смутний час|Смутного часу]] в [[Московське царство|Московському царстві]], коли відбулася спроба посадити шведського герцога на Московський престол.
Війна * 1610—1611 роки — після [[Похід Делаґарді|походу Якоба Делаґарді]], завершився окупацією [[Карелія|Карельської]] та [[Іжорія|Іжорської]] землі, [[Новгород]]а.
* 1611—1617 — після коронації молодого шведського короля [[Густав II Адольф Ваза|Густава Адольфа]], завершилася підписанням [[27 лютого]] [[1617]] року [[Столбовський мир|Столбовского мирного договору]].
== Передумови ==
Під час [[Смутний час|смутного часу]] Московське царство звернулося до [[Швеція|Швеції]] з проханням військової допомоги. В результаті протягом [[1609]] року у [[Виборг|Виборзі]] між [[Швеція|Швецією]] і [[Московське царство|Московським царством]] було укладено [[Виборзький трактат]], за умовами якого Швеція в обмін на фортецю [[Корела (фортеця)|Корела]] з повітом повинна була надати корпус [[найманець|найманців]]. Утримання корпусу мало забезпечувати Московське царство.
У секретному протоколі до Виборзького трактату обумовлювалося, що через 11 тижнів після початку надання допомоги фортеця і місто Корела будуть передані шведській строні. На виконання цього договору Московська == Похід Делагарді ==
{{main|Похід Делагарді}}
25-26 березня 1609 року експедиційний корпус Делагарді, відповідно до умов Виборзького трактату, перейшов кордон Московського царства і рушив до Новгорода на з'єднання з військом Василя Шуйського, яким командував Михайло Скопин-Шуйський. В Новгороді Делаґарді отримав вірчі грамоти та частку оплати на утримання війська (що викликало невдоволення у війську Делаґарді).
2 травня Делаґарді та московське військо рушили до обложеної прихильниками [[Лжедмитрій II|Лжедмитрія II]] Москви, вступаючи в сутички з прихильниками Лжедмитрія (під Кам'янкою, Торжком, Твер'ю). На середину літа через затримку платні в корпусі Делаґарді виникли бунти найманців — спочатку фінів, а потім французів і німців, частина з них покинула корпу; таким чином в корпусі лишилося біля 1200 вояків, які були змушені проживати грабуванням місцевого населення.
Надалі корпус приймав участь в битвах проти прихильників [[Лжедмитрій II|Лжедмитрія II]] під Калязіним та в деблокуванні Москви.
[[4 липня]] [[1610]] року корпус Делагарді в складі війська [[Шуйський Дмитро Іванович|Дмитра Шуйського]] (брата московського царя Василя Шуйського)
17 серпня московські бояри визнали царем королевича Владислава. Для Делаґарді це означало зближення московської держави і Польщі, з якою Швеція перебувала в стані війни, тому, вже на початку серпня, враховуючи інструкції короля, він попрямував до Корели, маючи намір взяти обіцяне силою. Не маючи достатньо сил (через дезертирство фінів, французів та німців, та перехід англійців на бік Жолкевського), Делаґарді з вересня 1610 року по березень 1611 року утримував фортецю в облозі, в результаті якої гарнізон Корели здався.
▲[[4 липня]] [[1610]] року корпус Делагарді в складі війська [[Шуйський Дмитро Іванович|Дмитра Шуйського]] (брата московського царя Василя Шуйського) прийняв участь в [[Клушинська битва|битві під Клушином]] на Смоленщині з польським військом гетьмана [[Станіслав Жолкевський|Станіслава Жолкевського]], але був покинутий сам на сам — біля 30 тис. московського війська розбіглося по лісах, а Дмитро Шуйський з 5000 стрільців і 18 гарматами просидів у власному обозі<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus12/Maskevic/frametext1.htm ''САМУИЛ МАСКЕВИЧ.'' ДНЕВНИК]</ref>. В результаті, корпус Делагарді, відносно якого не були виконані умови договору і який на той момент не отримував платні, капітулював перед поляками і, зберігши зброю, надалі почав діяти самостійно (частина найманців з війська Делагарді, в основному, англійських, приєдналась до війська Жолкевського<ref name="Комментарии">[http://www.vostlit.info/Texts/rus6/Brereton/frametext2.htm ''ГЕНРИ БРЕРЕТОН.'' ИЗВЕСТИЯ О НЫНЕШНИХ БЕДАХ РОССИИ, ПРОИСХОДИВШИХ ВО ВРЕМЯ ПОСЛЕДНЕЙ ВОЙНЫ] // Комментарии</ref>).
== Війна за часів Густав II Адольф Ваза ==
В липні [[П'єр де Лавіль]], командир французьких найманців з корпусу Делагарді, захопив московську фортецю [[Стара Ладога]]<ref name="Комментарии"/>.
| |||