Битва при Клушині: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Ветер (обговорення | внесок) |
||
Рядок 9:
У ніч на 4 липня Жолкевський підняв військо і, залишивши 700 вершників у таборі, в повній тиші виступив на ворога. Нічний перехід крізь густий ліс виявився надзвичайно важким — вози з двома легкими гарматами застрягли в болоті і перегородили дорогу піхоті<ref name="МАСКЕВИЧ">[http://www.vostlit.info/Texts/rus12/Maskevic/frametext1.htm САМУИЛ МАСКЕВИЧ ДНЕВНИК]</ref>. Ще до світанку коронний авангард повстав перед російсько-шведським табором. Однак, через погані дороги військо Жолкевського розтягнулася і пройшло більше години, перш ніж підійшли останні частини. Це врятувало Шуйського від блискавичного розгрому не готового до бою московсько-шведського табору.
З підходом останніх частин кавалерія Жолкевського атакувала. Найманці Делаґарді вишикувалися вздовж тинів, що перегороджували поле бою, і чинили запеклий опір протягом 3 годин. Гусар Самуїл Мацкевич згадував, що Жолкевський посилав ескадрони в атаку від 8 до 10 разів, у той час як зазвичай було достатньо всього однієї атаки [[Гусари (рід кавалерії)|крилатих гусар]] — саме так сталося після першої ж атаки гусар московські полки, які, не витримавши першої атаки кавалерії, розбіглися по лісах. Вирішальним в протистоянні передових загонів Жолкевського з шведськими найманцями виявився підхід нечисленної польської піхоти з двома гарматами, яка вогнем і рішучою атакою зім'яла найманців, після чого шведи також побігли з поля бою — частиною до табору, частиною до лісу. Спроба контратаки за допомогою кінних мушкетерів [[П'єр де
Делаґарді, бажаючи спасти своє військо та вбачаючи повне небажання Шуйського битися з поляками, вступив з поляками в перемовини і, обумовивши збереження зброї і військової гідності, вийшов з бою. При цьому частина корпусу Делаґарді — в основному англійці — приєдналися до війська Жолкевського<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus6/Brereton/frametext2.htm ''ГЕНРИ БРЕРЕТОН.'' ИЗВЕСТИЯ О НЫНЕШНИХ БЕДАХ РОССИИ, ПРОИСХОДИВШИХ ВО ВРЕМЯ ПОСЛЕДНЕЙ ВОЙНЫ // Комментарии: 71]</ref>, іншим було дозволено на свій розсуд повернутися до Швеції або на батьківщину. Покинута московитами на призволяще німецька піхота також вступила в перемовини з поляками і, отримавши гарантії своєї безпеки, при повному озброєнні вийшла з бою<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus13/Bussow/frametext6.htm КОНРАД БУССОВ МОСКОВСКАЯ ХРОНИКА]</ref>.
Невдало спробувавши утримати військо Делаґарді грошима, Шуйський першим втік з табору і, кинувши власного коня в болоті, прибув в [[Можайськ]] на селянській [[шкапа|шкапі]]. В цей час коронне військо гнало московитів 2 чи 3 німецьких милі (14-20 км). Весь московитський обоз, казна, артилерія, знамена, включаючи шаблю і булаву Шуйського, дістався війську Жолкевського.
|