Валлійці: відмінності між версіями

'''Валлійці''' ({{lang-cy|Cymry}}) — народ, що населяє одну з чотирьох складових [[Велика Британія|Великої Британії]] [[Уельс]]. Валлійці відносяться до так званої [[Кельти|«кельтської» групи народів]] («keltoi / keltae» на своїй рідній мові називали себе тільки племена, що населяли території між ріками [[Сена|Сеною]] й [[Марна (річка)|Марною]]; лише пізніше римлянеримляни стали так іменувати різні племінні групи, що мешкали в Галії, використовуючи слово «кельт» (celt), як синонім слова «галл»). Древня їхня назва валлійців — «кімри» (валлійською означає «співвітчизники»), тепер це також самоназва валлійців. За їхнім іменемАналогічно названа область [[Камбрія]] — область в [[Англія|Англії]].

Слово «валлієць» — германського походження, означає «іноземець». Вважається, що кельтомовні племена були розселені колись майже всією Європою, тому від валлійців залишилися такі топоніми, як Валлонія ([[Бельгія]]), Валу ([[Швейцарія]]), Валахія ([[Румунія]]), закінчення «уолл» у назві Корнуолл. Висловлювалися припущення, що етнонім «уелшвелш» також пов'язаний з російськими словами чарівництво''волшебство, чарівникволшебник, волхв''{{немає джерела}}.

Більшість валлійців на сьогоднішній день дотримуються [[протестант]]ського віросповідання. НайбільшаНайбільшу вагавагу має [[Пресвітеріанська церква Уельсу]]. Тим часом, споконвікуСпоконвіку кельтською древньою релігією був [[друїдизм]] — культ поклоніння деревам, що вираженовиражається в кельтській астрології, де замість знаків зодіаку фігурують дерева. Саме слово «[[Друїди|друїд]]» (жрець) зробленоутворене від кореня «дру» — дуб.

Дуже популярний цикл легенд про [[Король Артур|короля Артура]] і [[Мерлін]]а. Саме там уперше згадується національний символ Уельсу — прапор із Червоним драконом (по-валлійськівалліською — Ddraig Goch).

Назви поселень для більшості європейців здаються дивними: Glyndyfrdwy, Llangollen, Glan-yr-afon, Cefnddwysarn чи Llandderfel. Звіддаля масивМасив Сноудон —, найвищанайвищу горагору в [[Уельс]]і, яку місцеві називають Yr Wyddfa. В'їжджаючи на територію Національного парку «Сноудонія». На його східному узбіччі знаходиться І Бала (Y Bala) — старе валлійське містечко, яке [[1310]] року заснували англійці, щоб у такий спосіб приборкати і контролювати бунтівний район Пенлін.

Сучасні валлійці не нав'язують іноземцям своєї валлійськості, але ій не соромляться її. Прибульця зустрічають чемними словами: «Croeso i GymruCymru» («Ласкаво просимо до [[Уельс]]у»). Проте місцеве населення воліє жити по-своєму, згідно з давно усталеним порядком. ВУ навколишніх селах розмовляють, пліткують, бавляться, співають (ну, і моляться, звичайно) валлійською. І відчувається, що власні [[мова]] та звичаї для місцевих валлійців такінастільки цінні, що ажвони бояться їх втратити. Якщо ж до крамниці чи пабу входить якийсь незнайомець, власник чемно звертається до прибульця по-англійськипанглійською, після чого, однак, знову переходить на [[валлійська мова|валлійську]], продовжуючи перервану розмову з кимось іншим.

Про неприязнь між валлійцями й [[англійці|англійцями]] навіть ходять легенди, і можна на цю тему написати велику книгу. Згідно з одним анекдотом, коли [[1899]] року до одного з містечок приїхала королева Вікторія, власниця місцевої крамниці відмовилася обслужити монарха, вважаючи її «старою марнотратною бабою». Валлійці (подібно до [[шотландці]]в та [[ірландці]]в в Ольстері) досі вважають англійців загарбниками, в той часводночас англійці зазвичай трактують валлійців із півночі як дурників, котріякі «не можуть» навчитись [[англійська мова|англійської мови]].

Річ у тому, що валлійці, котрих уже досить давно ([[1282]] року) остаточно підкорив король могутньої Англії [[Едвард І]], не дали себе остаточно асимілювати. Їхня стара мова витривала, як не дивно, серед численних на тих теренах сторожових замків, які споруджували Едвард І та його наступники, щоб зміцнити свою владу. Ті замки нині для [[англійці]]в — історичні пам'ятки найвищого класу. Для валлійців це радше прикре свідчення їхніх поразок. Треба визнати, що валлійціВаллійці ніколи не були такою войовничою нацією, як шотландці. Останню і водночас найсерйознішу спробу скинути ярмо англійського панування було зроблено [[1400]]-го року — тоді [[ОвайнОуайн Гліндур]] (Owain ap Gruffyd Glyn Dwr of Glydyfrdwy) у своєму маєтку неподалік [[Бала|Бали]] проголосив себе суверенним князем [[Уельс]]у і підняв повстання проти англійського панування, яке вдалось повністю придуситипридушити лише через 15 років.

Нині лише 30 % майже тримільйонної спільноти валлійців вільно володіютьрозмовляють [[валлійська мова|валлійською мовою]]. Збереглася вона передусім на півночі. Та промисловий південь, де розмовляють здебільшого по-англійськианглійською, теж поступово відкриває своє валлійське коріння.

Ще в період правління [[Маргарет Тетчер]] валлійські діти навчалися виключновинятково англійською мовою, бо [[консерватори]] боялися, що впровадження валлійської у школах пробудить антибританські настрої серед «приборканих» багато століть тому валлійців.