Вікіпедія

Миколаївський спеціалізований центр бойової підготовки: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 32:
=== 33-й Центр бойового застосування і переучування авіації ВМФ імені Преображенського ===
 
[[2 листопада]] [[1959]] року наказом [[Міністр оборони СРСР|Міністра оборони СРСР]] училище було переформоване у 33-й навчальний центр [[Морська авіація|авіації Військово-Морського Флоту]]. Ініціатива створення Центру належала тодішньому начальнику авіації ВМФ, [[Герой Радянського Союзу|Герою Радянського Союзу]] [[генерал-полковник]]у авіації [[Преображенський Євген Миколайович|Євгену Миколайовичу Преображенському]]<ref name="milgov">[http://www.mil.gov.ua/index.php?lang=ua&part=news&sub=read&id=16722 У Миколаєві урочисто відзначили 50-річчя з дня створення Спеціалізованого центру бойової підготовки авіаційних фахівців Повітряних Сил ЗС України.] Новини департаменту преси та зв'язків із засобами масової інформації МО України. 03.11.2009</ref>.
 
Ініціатива створенняЗавдання Центру належала тодішньому начальнику авіації Військово-Морського Флоту, [[Герой Радянського Союзу|Герою Радянського Союзу]] [[генерал-полковник]]у авіації [[Преображенський Євген Миколайович|Євгену Миколайовичу Преображенському]]. Завдання центру полягали в підготовці [[льотчик]]ів і [[штурман]]ів [[екіпаж]]ів [[бомбардувальник]]ів, які прибували з [[Військовий навчальний заклад|військових навчальних закладів]] [[Повітряні сили|військово-повітряних сил]] для комплектування мінно-торпедної авіації флоту. Крім того, Центр став зосередженням наукової думки та практичних розробок з бойового застосування [[Морська авіація|морської авіації]]<ref name="milgov"/>.
 
При формуванні [[Організаційно-штатна структура|організаційно-штатної структури]] Центру був врахований досвід створення і практичної діяльності центрів бойової підготовки [[Військово-повітряні сили СРСР|Військово-Повітряних Сил]] і [[Військово-морський флот СРСР|Військово-Морського Флоту]] [[СРСР]]: навчальний центр включав навчально-льотний відділ, чотири науково-дослідних відділи, два [[Авіаційний полк|авіаційних полки]]&nbsp;— 540-й морський тренувальний авіаполк (інструкторський) на [[літак]]ах [[Іл-28]] і [[Ту-16]] на [[аеродром]]і [[Авіабаза Кульбакине|аеродромі Кульбакине]] ([[Миколаїв]]) і 555-й протичовновий змішаний авіаційний полк (дослідницько-інструкторський) на аеродромі [[Авіабаза Очаків|Очаків]], що мав у своєму складі [[Вертоліт|вертольоти]] [[МіКа-415]] різних модифікацій і [[КаМі-154]]. Останній базувався нарізних [[Авіабаза Очаків|аеродромі Очаків]]модифікацій<ref name="Trusov">Так создавался 100 КИАП. Спогади заступника командира 100 квап підполковника Трусова Ю. Б. // Історичний формуляр Морської авіаційної групи ВМС ЗС України. Саки. 2002.</ref>.
 
У [[1967]] році 33-й навчальний центр авіації ВМФ був перейменований на 33-й центр бойового застосування і переучування льотного складу авіації ВМФ. Частині було присвоєне ім'я Героя Радянського Союзу Євгена Миколайовича Преображенського, в часи [[Друга світова війна|Другої світової війни]] командира морської [[Бомбардувальна авіація|бомбардувальної]] [[Ескадрилья|авіаескадрильї]], яка в ніч з [[7 серпня|7]] на [[8 серпня]] [[1941]] року нанесла перший [[Бомбардування|бомбовий удар]] по [[Берлін]]у<ref name="milgov"/>.
 
[[17 вересня]] [[1976]] року для підготовки льотчиків [[Палубна авіація|палубної авіації]] у складі 33 ЦБЗ і ПЛС МА був сформований 299-й інструкторсько-дослідницький корабельний авіаполк на літаках [[Як-38]] і [[МіГ-21]], який став базуватися на аеродромі [[Авіабаза Саки|аеродромі Саки]], а у складі 555-го дослідницько-інструкторського полку створена навчальна ескадрилья на літаках [[Л-39 «Альбатрос»|Л-39]]<ref name="Trusov"/>.
 
Подальша направленість діяльності центру значною мірою була обумовлена будівництвом перших радянських [[Вертольотоносець|протичовнових]] і [[Авіаносний крейсер|авіаносних крейсерів]]. У [[1982]] році в [[Новофедорівка (Сакський район)|Саках]] введений в експлуатацію [[НИТКА (комплекс)|наземний науково-тренувальний комплекс корабельної авіації «Нитка»]], а у [[1987]] році&nbsp;— сформоване 39-е управління випробувального навчально-тренувального комплексу корабельної авіації. [[13 грудня]] [[1988]] року директивою Головного штабу [[ВМФ СРСР|ВМФ]] на базі 39-го управління в Саках був створений 1063-й Центр бойового застосування корабельної авіації, до якого увійшли 23 ІУТК, 229-й окремий корабельний інструкторсько-досліднцький штурмовий авіаполк (на літаках [[Як-38]], пізніше [[МіГ-21]] і [[Су-25]]) і сформований [[10 березня]] [[1986]] року 100-й окремий корабельний винищувальний авіаційний полк (на літаках [[Су-27]] і [[МіГ-29]]), а також частини забезпечення&nbsp;— батальйон зв'язку і батальйон аеродромно-технічного забезпечення. Центр також замикався на 33-й Центр бойового застосування і переучування льотного складу авіації ВМФ імені Преображенського<ref name="Trusov"/>.▼
Подальша направленість діяльності центру значною мірою була обумовлена будівництвом перших радянських [[Вертольотоносець|протичовнових]] і [[Авіаносний крейсер|авіаносних крейсерів]].
 
За час його існування навчального з'єднання, у Центрі33-му пройшлицентрі бойового застосування і переучування льотного складу і підпорядкованих йому частинах підготовку пройшли понад 2,5 тисячі авіаційних фахівців. Загальний наліт Центру складає 318. 370 годин. Вихованцями Центру стали тридцять чотири [[Герой Радянського Союзу|Герої Радянського Союзу]], один&nbsp;— двічі Герой Радянського Союзу<ref name="milgov"/>.▼
▲У [[1982]] році в [[Новофедорівка (Сакський район)|Саках]] введений в експлуатацію [[НИТКА (комплекс)|наземний науково-тренувальний комплекс корабельної авіації «Нитка»]], а у [[1987]] році&nbsp;— сформоване 39-е управління випробувального навчально-тренувального комплексу корабельної авіації. [[13 грудня]] [[1988]] року директивою Головного штабу [[ВМФ СРСР|ВМФ]] на базі 39-го управління в Саках був створений 1063-й Центр бойового застосування корабельної авіації, до якого увійшли 23 ІУТК, 229-й окремий корабельний інструкторсько-досліднцький штурмовий авіаполк (на літаках [[Як-38]], пізніше [[МіГ-21]] і [[Су-25]]) і сформований [[10 березня]] [[1986]] року 100-й окремий корабельний винищувальний авіаційний полк (на літаках [[Су-27]] і [[МіГ-29]]), а також частини забезпечення&nbsp;— батальйон зв'язку і батальйон аеродромно-технічного забезпечення. Центр замикався на 33-й Центр бойового застосування і переучування льотного складу авіації ВМФ імені Преображенського<ref name="Trusov"/>.
 
▲За час його існування у Центрі пройшли підготовку понад 2,5 тисячі авіаційних фахівців. Загальний наліт Центру складає 318.370 годин. Вихованцями Центру стали тридцять чотири [[Герой Радянського Союзу|Герої Радянського Союзу]], один&nbsp;— двічі Герой Радянського Союзу<ref name="milgov"/>.
 
=== Спеціалізований центр бойової підготовки авіаційних фахівців ПС ЗС України ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Миколаївський_спеціалізований_центр_бойової_підготовки