Ателькуза: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Pavlo1 (обговорення | внесок) м →Географічна і часова локалізація: оформлення |
Pavlo1 (обговорення | внесок) →Географічна і часова локалізація: оформлення |
||
Рядок 37:
|}
За однією з версій, у [[820-ті|820-х]] роках [[Давньоугорська конфедерація племен|стародавні угри]] зайняли пониззя правого берега [[Дніпро|Дніпра]], яке до того було заселене [[Чорні болгари|внутрішніми булгарами]]. Пізніше, під натиском [[Печеніги|печенігів]], вони мігрували на лівий берег, в межиріччя Дніпра і [[Дунай|Дунаю]]<ref>
|автор = Шушарин В. П. (ред.)
|частина =
|посилання частина =
|заголовок = История Венгрии (в 3-х томах)
|оригінал =
|посилання =
|вікітека =
|відповідальний =
|видання =
|місце = М.
|видавництво = Наука
|рік = 1972
|том = 1
|сторінки = 93
|сторінок =
|серія =
|isbn =
|тираж =
}} {{ref-ru}}</ref>.
Печеніги, уклавши союз з болгарським царем [[Симеон (цар Болгарії)|Симеоном]], у [[895]] році вторглися і спустошили Ателькузу. Переконавшись, що їм вже не впоратися з печенігами, угорці пішли повз [[Київ]] на захід. Літописець так відзначає цю подію: ''«У лѣто 6406. Ідоша вугрі повз Киевь горою, еже ся зоветь нинѣ Угорьское, і пришедше Кь Днѣпру, сташа вежами; бѣша бо ходячи, яко і половці. І прийшовши від в'стока і устремішася черес’ гори велікия, іже прозвашася гори Угорьския, і почата воевати на живе ту.»''<ref>[[Повість врем'яних літ]]. Цит по: [http://litopys.org.ua/pvlyar/yar.htm Ізборнік. Повість врем'яних літ:] Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка. — К.: Радянський письменник, 1990.</ref>. На довго не зупиняючись на теренах [[Київська Русь|Київської Русі]], угорські племена рушили далі через [[Карпати]] в [[Подунав'я]] і далі до [[Паннонія| Паннонії]]<ref>''Богуславский В. В.'' (автор-составитель). Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия. — М.: Олма-пресс, 2003, Т. 1.- С. 51</ref>.
| |||