Ланюк Юрій Євгенович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Неоднозначність НСКУ відносно Національна спілка композиторів України за допомогою виринаючих вікон
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Юрій Євгенович Ланюк''' (нар. [[7 червня]] [[1957]] року) - — український композитор, Член [[Національна спілка композиторів України|Національної Спілки композиторів України]], лауреат I премії Республіканського конкурсу віолончелістів ім. М. Лисенка (1974  р.), лауреат премії ім. Л. Ревуцького (1990  р.) та премії ім. Б. Лятошинського (2000р2000 р.), лауреат обласної премії "«Львівська Слава"» (2002), лауреат [[Шевченківська премія|Національної премії України ім. Т. Шевченка]] (2005).
Заслужений діяч мистецтв України (2008).
 
Закінчив [[Львівська консерваторія|Львівську Державну консерваторію ім. М. Лисенка]] як віолончеліст у 1980 році (клас Євгена Шпіцера) та у 1985 році — композицію (клас Дезидерія Задора). У 1982 закінчив як віолончеліст асистентуру-стажування при [[Київська консерваторія|Київській Державній консерваторії ім. П. Чайковського]] (клас проф. Червова В. С.). З 1984 року працює на посаді викладача, згодом - — доцента, професора кафедри струнно-смичкових інструментів та композиції Львівської державної консерваторії (нині Музична академія ім. М. Лисенка). З його класу виходять професійні інструменталісти та композитори, лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів.
 
== Творчість ==
За висловом Л.Кияновської, творче кредо композитора&nbsp;— - "«написати такий твір, що не має прямих аналогів до творів інших митців і навіть до своїх власних попередніх опусів"»<ref>Кияновська, с.284</ref>, на її думку композитор лишається прихильником "«радикальної манери письма"», його твори написані "раціонально, винахідливо, з глибоким замилуванням до невичерпних технічних можливостей сучасного звуковидобування, і, разом з тим, проявом власних ліричних рефлексій крізь призму "«раціо"».<ref>Кияновська, с.289</ref>
 
У творчому доробку композитора:
Рядок 18:
* Палімпсести на тексти Василя Стуса і канонічні тексти для солюючої скрипки, мішаного хору та симфонічного оркестру (1994/98-99)
* Музика для спогадів, нових притч та проповідей на тексти Н. Парри (переклад на українську мову Б. Бойчука) для сопрано, баритона і симфонічного оркестру (1997-98)
* Музика з книги Стайнених Просторів та Елегії для Птаха Сяйва для солюючих віолончелі та фортепіано, двох струнних квартетів (2000)
* ... вузли життя, немов вузли пташиних льотів (Б.-І. Антонич) для флейти, гобоя, альта, віолончелі та фортепіано (2001)
* Благовіщення для скрипки соло, мішаного хору і струнного оркестру (2003)
* Пісні потойбіч людей для меццо-сопрано, фортепіано і струнних (2004)
* Цикл хорових творів a cappella на тексти Українських поетів (Т. Шевченко, П. Тичина, В. Барка) (2005-...)
 
 
== Джерела ==
* [http://composersukraine.org/index.php?id=1359 сторінка на сайті НСКУ]
* {{Муха}}
* {{Кияновська-УМК|284-290}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}