Атомний номер: відмінності між версіями

[[аномалія|Аномалії]] в послідовності врешті пояснив [[Генрі Мозлі]] (Henry Gwyn Jeffreys Moseley). У [[1913]] р.році Мозлі відкрив жорстку залежність між [[рентгенівська дифракція|рентгенівським дифракційним]] [[спектр]]ом елементів та їхїхнім місцем у періодичній таблиці. У 1920 році англійський фізик [[Джеймс Чедвік|Дж. Чедвік]] експериментально підтвердив гіпотезу [[Антоніус ван ден Брук|Ван ден Брука]] про збіжність атомного номера елемента з величиною позитивного заряду ядра атома, інакше кажучи, числучислом [[протон]]ів. Тим самим був розкритий фізичний зміст порядкового номера елемента в Періодичній системі. Періодичний закон отримав сучаснусучасне формулювання: «Властивості простих речовин, а також форми і властивості сполук елементів знаходяться в періодичній залежності від зарядів ядер атомів елементів».

Розміщення, що якнайточніше відповідало хімічним властивостям, і було розміщенням за атомним номером. Цей номер близько [[пропорційність|пропорційний]] до атомної маси, але є розбіжності, що відбивають деяку іншу властивість, аніж масу. Атомний номер близько пов'язаний з [[масове число|масовим числом]] (хоча їх не слід плутати), що є числом протонів та [[нейтрон]]ів у ядрі. Масове число часто пишуть після назви елемента, наприклад, вуглець-14.