Вікіпедія

Штогаренко Андрій Якович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вилучена Категорія:Персоналії:Харків з допомогою HotCat
мНемає опису редагування
Рядок 27:
| діти =
| підпис =
| нагороди = {{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{медаль Серп і Молот}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Жовтневої Революції}} {{!!}} {{Орден Трудового Червоного Прапора}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Сталінська премія|1946}} {{!!}} {{Сталінська премія|1952}} {{!!}} {{Премія Тараса Шевченка|1974}}
{{!}}}
Рядок 40:
 
== Біографія ==
Народився [[15 жовтня]] [[1902]] року в селі [[Нові Кайдаки|Нових Кайдаках]] (нині в складі [[Дніпропетровськ]]а). До музики долучився з [[дитинство|дитинства]], беручи участь в ансамблі народних інструментів, в шкільні роки відвідував музичні класи Катеринославського училища ([[1912]]—–[[1915]] роки, клас З. Разловської). У [[1926]] році організував ансамбль баяністів, що отримав назву 1-го українського камерного ансамблю ім. Комсомолу, з яким концертував до [[1930]] року.
 
Музичну освіту здобув у [[Харківський державний університет мистецтв імені Івана Котляревського|Харківському музично-драматичному інституті]] на факультеті теорії та композиції ([[1930]]—–[[1936]] роки, клас [[професор]]а [[Богатирьов Семен Семенович|С. Богатирьова]]). Перші твори композитора відносяться до [[1931]] року; до часу закінчення вузу він був [[автор]]ом кількох хорових і вокально-симфонічних творів.
 
Після закінчення консерваторії у [[1936]] році Штогаренко залишився у [[Харків|Харкові]], де працював до початку [[Німецько-радянська війна | Німецько-радянської війни]]: з 1936 по [[1941]] рік керував секцією оборонної музики при Спілці композиторів; був заступником голови Спілки композиторів (Харківське відділення).
 
В роки війни, Штогаренко разом з багатьма українськими діячами мистецтв був евакуйований до [[Алма-Ата|Алма-Ати]] та [[Ашхабад]]у. Під час перебування там митець продовжував громадську діяльність: у [[1941]]—–[[1943]] роки був відповідальним секретар Спілки композиторів Туркменії, допомагав молодим композиторам республіки, здійснював зв'язки з українськими музикантами, які знаходились у [[Середня Азія|Середній Азії]]. У ці роки хорова пісня стає провідним жанром його творчості. У [[1943]] році вперше була виконана в [[Москва|Москві]] його кантата-симфонія «Україно моя» (слова [[Малишко Андрій Самійлович|А. Малишка]], [[Максим Рильський|М. Рильського]])
 
З [[1943]] року життя та діяльність Штогаренка пов'язані з Києвом, де він розпочинає роботу в [[Київська консерваторія|Київській консерваторії]]:
* з [[1960]] року — професор;
* в [[1968]]—–[[1990]] роках — завідуючий кафедрою композиції;
* в [[1954]]—–[[1968]] роках — ректор консерваторії.
[[Файл:Могила Андрія Штогаренка.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Могила Андрія Штогаренка]]
Жив в [[Київ|Києві]]. Помер [[15 листопада]] [[1992]] року. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
Рядок 66:
== Література ==
* {{ЕУ}}
* [[Зноско-Боровський Олександр Федорович|Зноско-Боровський О.]] Андрій Штогаренко. К. 1947
* Боровик М. А. Я. Штогаренко. К. 1961
* Боровик М. Творчість Андрія Штогаренка. К. 1965
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Штогаренко_Андрій_Якович