Вікіпедія:Перевірність: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
м AS перейменував сторінку з Вікіпедія:Верифіковуваність на Вікіпедія:Перевірність: не досить, що иншомовне, то ще й неправильно утворе...
Немає опису редагування
Рядок 2:
{{Шаблон:Вікіпедія:Редагування}}
 
Однією із головних вимог до матеріалів, що розміщуються у Вікіпедії, є '''можливість верифіковуваністьперевірки''' та [[Вікіпедія:Жодних ориґінальних досліджень|відсутність ориґінальних досліджень]].
 
Мета Вікіпедії — повна та надійна енциклопедичність. ВерифіковуваністьПеревірність є ключовою умовою для досягнення цієї мети, тому дописувачі повинні використовувати та покладатись тільки на [[ВП:АД|джерела, що варті довіри]] — так, щоб можна було легко перевірити наведені у статті факти.
 
Це означає, що для того, щоб написати хорошу енциклопедичну статтю, слід використовувати факти, твердження, ідеї, припущення, теорії, точки зору, гіпотези та аргументи, опубліковані поважним видавцем. Критерієм для включення у Вікіпедію є саме ''верифіковуваністьперевірність'' (тобто, можливість перевірки за наведеним джерелом), а не ''[[істина|істинність]]''.
 
ВерифіковуваністьПеревірність є однією із трьох політик, що регулюють порядок наповнення Вікіпедії. Решта дві — це [[Вікіпедія:Нейтральна точка зору]] та [[Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень]]. У комплексі ці три політики визначають якість та тип даних, що допустимі для розміщення у основному просторі імен Вікіпедії.
 
== Використовуйте джерела українською мовою ==
Рядок 25:
Цю цитату легко перевірити. Наведено посилання на текст заяви, читачі та автори можуть сконтактуватися із 4-м каналом, якщо забажають, та оскільки наводиться цитата, вона може бути використана для пошуку в Інтернеті.
 
== Ступені верифіковуваностіперевірності ==
 
ВерифіковуваністьПеревірність може бути різних ступенів. З одного боку шкали знаходяться факти, що можуть бути легко перевірені більшістю авторів та що вимагають простого доступу до Інтернету чи місцевої бібліотеки. З іншого боку шкали факти, що можуть бути вивірені тільки експертом у відповідній області.
 
Назагал, майте на увазі аудиторію, що для неї призначено текст статті: стаття повинна бути доступною для перевірки цими людьми. Тобто, наприклад, стаття на соціологічну проблему може містити частину, що може бути перевірена лишень соціологом — ймовірно, через посилання на якусь авторитетну соціологічну ''вузькофахову'' публікацію. Однак така стаття не повинна містити інформації, що може бути перевірена лишень, припустимо, фізиком, оскільки малоймовірно, що фахівці з фізики будуть витрачати свій час, читаючи та редагуючи соціологічні статті.
 
Якщо Ви пишете статтю, що стосується добре вивченої та загальновідомої теми, тоді, можливо, більшість читачів будуть достатньо ознайомлені із предметом — отже, у цьому випадку Ви можете дещо менше зосереджуватись на верифіковуваностіперевірності. Знову ж таки, якщо Ви пишете статтю про порівняно маловідому тему, може виявитись, що багато читачів ніколи досі про якісь факти з цієї статті не чули, і Вам слід мати це на увазі.
 
== Процес верифікації ==
Рядок 73:
Перевіряючи джерела, спитайте себе: чи є автор визнаним експертом у даній області? Чи джерело публікує матеріали із грубими помилками? Чи джерело дотримується журналістських або академічних стандартів етики у дослідженнях/розслідуваннях? У випадку точки зору: чи джерело є відомою постаттю? Чи він/вона виражає думку значної групи людей?
 
== ВерифіковуваністьПеревірність — не істинність ==
 
Статті у Вікіпедії повинні стосуватись фактів, припущень, теорій, ідей, заяв, думок та аргументів, що були опубліковані поважним та надійним видавцем. Критерій включення інформації у статтю — це ''' верифіковуваністьперевірність''', а не істинність.
 
Розглянемо наступний хороший приклад для розуміння різниці між верифіковуваністюперевірністю та істинністю. Припустимо, що Ви пишете статтю про теорію X фізика [[Стівен Гокінг|Стівена Гокінга]]. Теорію було опубліковано у peer-review журналі і, таким чином, вона надається для використання у Вікіпедії. Однак в процесі написання статті Ви зустрічаєтеся із Хокінгом, та за гальбою пива він Вам признається: «Насправді я вважаю, що теорія X є повним непотребом». Незважаючи на те, що Ви почули це від автора теорії особисто, Ви не можете включити його думку у статтю. Чому ні? Відповіддю є те, що цей факт не піддається перевірці у спосіб, прийнятний для читачів Вікіпедії. Читачі не знають, хто Ви. Ви не можете включити свій номер телефону у список джерел, щоб дати змогу читачам подзвонити Вам безпосередньо за підтвердженням. І навіть якщо Ви це зробите, які вони матимуть підстави Вам довіряти?
 
Припустимо, що Ви переконані, що ця нова інформація повинна бути опублікована у Вікіпедії та що не зробити цього означає інтелектуальну нечесність. Яким чином це слід зробити? Оскільки інформація, щоб бути прийнятною для публікації у Вікіпедії, повинна походити із поважного джерела — наприклад лондонського «Таймс» — Ви можете сконтактуватись із ними та розповісти їм, що саме Вам сказав Хокінг. Ви, можливо, матимете диктофонний запис, або вони візьмуть у Вас інтерв'ю. Незалежно від того, що саме вони вирішать стосовно отриманої інформації, вона пройде процес, дуже схожий на процес, що передує публікації наукових праць у peer-reviewed журналах: вона буде послідовно перевірена репортером, редактором, імовірно, правником та головним редактором. Хокінг матиме можливість відреагувати на публікацію, так само як і його видавець та члени наукової спільноти. Ця система перевірок та балансів існує для того, щоб тільки точна та чесна інформація з'являлась у газеті. Це той процес, що його неможливо забезпечити у Вікіпедії, тому і існує політика [[Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень|відсутності оригінальних досліджень]].