Вікіпедія

Братство самостійників: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м Відкинути редагування Oles fedoryshen до зробленого Perohanych
Рядок 1:
'''Братство самостійників''' — таємна організація, яка була створена групою студентів у 1912 у Києві (за іншою версією - в 1914 р. у Варшаві)
 
Згідно з самою ідеєю створення Братство самостійників мало лишатися строго засекреченим як для імперського уряду, так і для українських націоналістичних кіл.
 
[[Файл:Валентин Отамановський.jpeg|thumb|300px|right|Засновник "Братства" - Валентин Отамановський]]
 
Братство самостійників являло собою своєрідний [[орден]], члени якого входили до всіх інших існуючих тоді українських партій та організацій, щоб там у відповідній формі пропагувати ідеї самостійності України та зручною тактикою скеровувати їхню діяльність на шлях [[український націоналізм|українського націоналізму]]. Однією з таких партій був [[Союз Української Державності]] що діяв як окрема легальна структура.
Рядок 13 ⟶ 11:
 
== Члени організації ==
Ініціатором створення Братства Самостійників і його головою був [[Отамановський Валентин Дмитрович|Валентин Отамановський]]Отаманівський, який згодом став активним учасником визвольних змагань і був засуджений [[Більшовики|більшовиками]], як член [[СВУ]] на 510 років сувороготюрми, режимуа ізгодом зліквідований ними 2під рокичас засланняув'язнення. Визначними членами організації були: [[Микола Міхновський]], [[Микола Лизогуб]] (загинув у бою під Крутами), [[Михайло Павленко]], [[Ф. Летушко]], [[Петро Федорченко]] (загинули у збройній боротьбі з [[Більшовики|більшовиками]]); [[Андрій Казка]], [[Віктор Коновал]], [[Нуся Коновалівна]], [[Грицько Устименко]], [[П. Діденко]], [[Олександр Калюжний]], Іван Тимощук, Литвицький (розстріляні [[Більшовики|більшовиками]] за революційну антибільшовицьку діяльність), письменник [[Еллан-Блакитний Василь|Василь Еланський-Блакитний]] (помер в 1925 природною смертю, не розкритий [[Більшовики|більшовиками]]), [[Лоський Костянтин Володимирович|Кость Лоський]], [[Шелухін Сергій|Сергій Шелухин]] та [[Хомик Артим Якович|Артем Хомик]] (померли на еміграції).
 
== Діяльність ==
 
Відомо також, що Братство самостійників активно проводило пропагандистську роботу у багатьох містах України і зокрема у таких містах як [[Київ]], [[Одеса]], [[Чернігів]], [[Житомир]] та ін. У 1916 р. братством було засновано видавництво «Вернигора», метою якого, за словами [[Отамановський Валентин Дмитрович|В. Отамановського]], було пропагування ідеї орієнтації української літератури на [[Західна Європа|Західну Європу.]] Одним із перших творів виданих «Вернигорою» стала повість [[Отамановський Валентин Дмитрович|В. Отамановського]]Отаманівського під псевдонімом Золотополець «Син України», в якій автором підкреслювався державницький характер боротьби Богдана Хмельницького, порушення Москвою статей Переяславської угоди й переможний бій під Конотопом проти військ Московського царства. Чимало творів світової класики видавництвом було перекладено українською мовою і видано друком («Казки Шахразади» та ін.).
 
Видавнича і політична діяльність Братства значно активізувалася під час революційних подій і добу національно-визвольних змагань. Члени організації стояли на позиціях про необхідність створення регулярної української армії, через що особливу увагу приділялося агітації серед юнкерських військових шкіл. Ними проводилася широка революційна робота серед молодіжних військових організацій і формацій Одеського Військового округу. Самостійниками контролювалася Одеська військова рада. В квітні 1917 р. заходами самостійників було засновано молодіжне військове формування «Одеська Січ». За ініціативою братчиків студентів Г. Ковтуненка і А. Пищаленка у Звенігородському повіті вперше у Київській губернії було створено організацію Вільного козацтва.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Братство_самостійників