Нумерологія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 7:
У [[США]] нерідко й досі пропускають число 13 при нумерації поверхів, тринадцятий поверх позначається як 12а або зразу 14. Часом опускання «нещасливого» числа 13 можна зауважити і в літаках чи на пароплавах, так само й у лікарнях часто відсутня палата № 13. У столиці [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]] [[Веллінгтон]]і на тринадцятих поверхах будинків часто розташовані адміністративні служби, оскільки оренда приміщень для фірм чи приватних осіб досить проблематична лише через «нещасливий» номер.
 
Часом прихильники нумерології висувають твердження, що певні символічні числа відтворюють природні закономірності світобудови чи окремих реальних структур природного світу, ба навіть уможливлюють передбачення і пояснення певних подій. Такі твердження можна перевірити лише науковим шляхом, насамперед за допомогою статистичних методів. У більшості випадків дані нумерології є надто неточними і не підтверджуються дослідним шляхом. Нумерологія як квазинаука[[псевдонаука]] має наукоподібну форму, але не відповідає критеріям наукової теорії. Так, наприклад, нумерологічні прогнози можуть стосуватися надто великого числа майбутніх подій, отже нумерологічні гіпотези в цьому випадку є надто розпливчастими й неточними, вони мають занадто мало обмежень, які можна було б перевірити емпіричним (дослідним) шляхом.<ref name="sorensen">Roy A. Sorensen: ''Pseudo-problems. How analytic philosophy gets done,'' London 1993, p. 40.</ref>
 
Нідерландський асторфізик [[Корнеліс де Ягер]] виступив з фундаментальною критикою гіпотез, в яких ненауковим чином поєднуються асторфізичні та геофізичні дані і які пропонують висновки про приховану символіку чисел у таких давніх спорудах, як, наприклад, [[Піраміда Хеопса]]. Такими є зокрема твердження так званої «[[пірамідологія|пірамідології]]». За де Ягером, достатньо простенької комп'ютерної програми, аби знайти комбінації чисел, що створюватимуть враження своєї невипадковості. Аби проілюструвати свою тезу, де Ягер запропонував [[пародія|пародійний]] приклад вигаданої ним «велосипедософії», яку він обґрунтовує за допомогою позірних «прихованих відповідностей» між параметрами власного [[велосипед]]а ([[діаметр]] деяких деталей) та [[фізичні константи|фізичними константами]], зокрема, [[гравітаційна стала|гравітаційною сталою]].<ref>Cornelis de Jager: ''Was ist Radosophie?'' In: Gero von Randow (Hrsg.): ''Mein paranormales Fahrrad und andere Anlässe zur Skepsis, entdeckt im «Skeptical Inquirer»'', Reinbek 1993, S. 23-33.</ref>