|
'''Бальтазар''' (Балтазар, Valiusa-russ, *[[{{н}} {{ДН|||315]]}} — -{{†}} [[{{ДС|||390]]}}) — вождь [[Гуни|гунів]] у [[378]]-–[[390]] роках, син засновника європейської імперії гунів [[Валамберг]]а, князь (каган) білих гунів.
Готська держава досягла найбільшої могутності саме за правління остготського короля [[Германаріх|Германаріха]]а (350—375350–375) в другій половині IV ст. Готський історик [[Йордан (історик)|Йордан]], прославляючи його успіхи, писав про підкорення ним майже всіх племен Східної Європи, в тому числі й слов’янслов'ян-венедів. [[Роксолани]] в IV ст. мусили платити данину Германариху і взяли участь у повстанні проти готів під проводом свого великого князя [[Болемир|Болемира]]а. За свідченнями Йордана, роксолани вчинили замах на Германариха, так що він не міг особисто брати участь у війні з гунами і незабаром помер.
Слов’яноСлов'яно-сарматські племена, що входили до [[Антський союз|Антського союзу]], перебували у складних відносинах протиборства з готами. У ІІІ-IV століттях н. е. в Північному Причорномор’їПричорномор'ї вони сформували могутній військовий союз (гуни) з військовою силою якого вперше зіткнулося Готське королівство Германаріха біля 370 р.
Підкоривши [[Алани|аланів]], й приєдавши до себе [[анти|антів]], гуни [[375]] р. напали на [[остготи|остготів]] й завоювали їх столицю [[Данарштадт|Данарштадт]], що знаходилось на місці сучасного Києва. Замість зруйнованих укріплень, була заснована нова фортеця Ківи (історик Татищев так пояснює походження назви Києва). Готи були повністю розгромлені гунами і антами близько 375 р., після чого частина остготів влилася до гунських військ і пішла з ними на захід, частина перейшла Дунай і приєдналася до вестготів, а невелика частина залишилися в Криму, де вони проіснували до кінця І тис. н. е. Згодом вестготи під натиском тих самих гунів змушені були переселитися в межі Римської імперії. Тоді готи вперше повідомили римлян, греків та інші народи Європи про гунів.
[[378]] року гуни пішли на остготів під проводом короля [[Витимир]]а. Тоді батько Бальтазара одружився з дочкою переможеного короля готів, які пізніше повстали і вбили його.
У 378 принц Бальтазар стає Князем (царем) гунів. За два десятиліття імперія гунів розширилась від [[Кавказ]]у до низів [[Дунай|Дунаю]].
Бальтазар помер 390 року і був похований на одному з пагорбів "«Kijaw-uruss"» (в даний час [[Київ]]).
Після нього королем гунів став полководець [[Донат (князь гунів)|Донат]] - — східної частини імперії (північне Причорноморья, український лісостеп, в тому числі й Київ) та [[Улдін]] - — західна частина імперії.
== Див. також ==
* ''Edward A. Thompson'': The Huns. Oxford 1999.
* ''Thompson, E.A.'' (1996), The Huns, The Peoples of Europe (Revised ed.), Oxford: Blackwell, ISBN 0631214437
* [http://ukrainaforever.narod.ru/gunyanty.html Гуни — це анти?]
* [http://www.haidamaka.org.ua/0063.html Спільні предки]
* [http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=60 Готи і гуни на території України. Загадка гунів]
{{succession|office=[[Список правителів Гунів|Правителі гунів]] <br /> 378 — 390 (?) |preceded=[[Баламир]]|succeeded=[[Донат (князь гунів)|Донат]] <br /> [[Улдін]]}}
[[Категорія:Померли 390]]
[[Категорія:Правителі гунів]]
[[Категорія:Антична історія України]]
| 