Будзан Антін Федорович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Біографічні відомості: суміш розкладок, replaced: ХІХ- → XIX-
м суміш розкладок за допомогою AWB
Рядок 37:
 
== Біографічні відомості ==
Народився 27 серпня 1911 року у селі Лозівка Збаразького повіту тепер [[Підволочиський район|Підволочиського району]] Тернопільської області.<ref name="Гуркіна">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2009_22/010.htm ''Гуркіна С. В.'' Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944–1949 рр.]</ref> Початкову школу закінчив у сусідньому селі [[Ободівка]], від 1923 року учень Тернопільської гімназії. З 1933 по 1938 рік навчався у Греко-Католицькій Богословській академії у Львові. У часи літніх вакацій (1937 р.) Антін Будзан бере участь в археологічних розкопках стародавнього [[Галич]]а, очолюваних професором [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярославом Пастернаком]].<ref name="Михайло Станкевич">''Михайло Станкевич''. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити.&nbsp;— 1998.&nbsp;— N 4.</ref> 1937&nbsp;р. А. Будзан взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї дiяльностiдіяльності стали публiкацiїпублікації: «Весілля в селі ЛозiвкаЛозівка», «Прислів'я та приказки с. ЛозiвкаЛозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938–1939 роках Будзан працював у комісії очолюваної професором о. [[Гавриїл Костельник|Гавриїлом Костельником]] по вивченню феномену [[стигмати]]ків [[Степан Навроцький|Степана Навроцького]], [[Настя Волошин|Насті Волошин]] та ін.<ref name="Світильник істини"> Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові.&nbsp;— Торонто-Чікаго, 1983&nbsp;— ч. 3.</ref> З приходом радянської влади у вересні 1939 р. він навчається на історичному факультеті Львівського університету, працюючи одночасно лаборантом на кафедрі етнографії і етнології. 14 червня 1939 р. Будзан захистив магістерську працю з етнології ― «Монографія села Лозівка п. Збараж». На розкопках у [[Крилос]]і (липень 1940 р.) саме Антону Будзану пощастило знайти унікальну пам'ятку ― «золотий колт». Також у той час він співпрацював з музеєм етнографії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка.<ref name="Михайло Станкевич">''Михайло Станкевич'' Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити.&nbsp;— 1998.&nbsp;— N 4.</ref> З благословення церковної єрархії для кращого дослідження [[стигмати]]зації у 1941 році за стараннями Антона Будзана та Богдана Казимири до міста Львова переїхав [[Стигмати|стигматик]] [[Степан Навроцький]].<ref name="Світильник істини">Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові.&nbsp;— Торонто-Чикаго, 1983&nbsp;— ч. 3.</ref> Вже після початку німецько-радянської війни, коли знову відродила свою діяльність Богословська Академія (у 1939–1941 рр. вона не працювала), він прийняв пропозицію о. ректора [[Йосиф Сліпий|Йосифа Сліпого]] попрацювати в музеї Богословської Академії у 1942-45 роках. У 1943 р. Антон Будзан розпочав свою працю як викладач української мови в Малій Духовній семінарії. 12 липня 1943 року одружився з Катериною Іванівною Матейко.<ref name="Мистецтвознавство01">''Михайло Станкевич''. Богослов і вчений Антін Будзан (до 90-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'01: Науковий збірник.— Львів: СКІМ, 2002.— С. 157–166. </ref>
 
11 грудня 1944 року священичі свячення уділив йому Митрополит [[Йосиф Сліпий]].<ref name="Гуркіна">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2009_22/010.htm ''Гуркіна С. В.'' Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944–1949 рр.]</ref> З огляду на початок ліквідаційних заходів УГКЦ з боку радянської влади о. Антін Будзан не отримав жодної парафії, відправляв Богослуження вдома і тим самим це його врятувало від переслідувань. Тому він повернувся до другого свого життєвого покликання і захоплення&nbsp;— етнографічної справи.<ref>''о. Тарас Бублик.'' Антін Будзан: штрихи до портрета (до 100-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'11: Науковий збірник.— Львів: СКІМ, 2011.— С. 309–314.</ref>
Рядок 54:
=== Книги ===
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Різьба по дереву в західних областях України.&nbsp;— К.: Вид-во АН УРСР, 1960.&nbsp;— 106 с.: іл.
* Будзан А. Ф. «Довідник по фондах Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР» (1958; у спiвавтспівавт.),
* Будзан А. Ф. «Різьба по дереву. Роботи рiзьбярiврізьбярів Юри, Василя та Миколи ШкрiблякiвШкрібляків. Альбом» (1961),
* Будзан А. Ф. «Українське народне мистецтво. Різьблення та художній метал: Альбом» (1962: у спiвавтспівавт.),
* Будзан А. Ф. «IсторiяІсторія українського мистецтва» (1969; у спiвавтспівавт.),
* Будзан А. Ф. «Нариси з iсторiїісторії українського декоративно-прикладного мистецтва» (1971; у спiвавтспівавт.),
* Будзан А. Ф. «БойкiвщинаБойківщина» (1983 ; у спiвавтспівавт.).
 
=== Статті ===
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Резьба по дереву в западных областях Украины // Советская этнография.&nbsp;— М., 1954.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 1 12—120;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Українська народна різьба по дереву // Довідник по фондах Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР.&nbsp;— К., 1956.&nbsp;— Вип. 1.&nbsp;— С. 7—22;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Художня різьба по дереву артiлiартілі «Гуцульщина» в Косові, Станіславської області // Матеріали з етнографії та художнього промислу.&nbsp;— К., 1956.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— С. 3—12;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Різьбяр М.&nbsp;П.&nbsp;ТимкiвТимків // Народна творчість та етнографія.&nbsp;— К., 1959.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 83—90;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;До історії художньої обробки дерева на Україні // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства.&nbsp;— К., 1961 .&nbsp;— Вип. 6.&nbsp;— С. 58— 66;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Секція декоративного мистецтва // Красу в побут трудящих.&nbsp;— Львів, 1963.&nbsp;— С. 73—77;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Яворівські рiзьбярiрізьбярі // Там само.&nbsp;— С. 65—72;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Цікава знахідка архітектурної різьби XVI—XVII&nbsp;ст. // Народна творчість та етнографія.&nbsp;— 1963.&nbsp;— К 2.&nbsp;— С. 145;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Різьбяр Йосип Станько // Там само.&nbsp;— 1964.&nbsp;— №&nbsp;1 .&nbsp;— С. 66—67;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;На пiднесеннiпіднесенні // Там само.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 37—45;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Різьблення на дереві та рогові // IсторiяІсторія українського мистецтва.&nbsp;— К., 1968.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— С. 355–360;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Українська кераміка за 50 років // Народна творчість та етнографія.&nbsp;— 1968.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 102–103;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Сучасний сувенір // Там само.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 26—31;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;ЯворiвськiЯворівські мальовані скрині // Там само.&nbsp;— №&nbsp;5 .&nbsp;— С. 49—53;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Різьба по дереву // Нариси iсторiїісторії українського прикладного мистецтва.&nbsp;— Львів, 1969.&nbsp;— С. 10—11, 35—37, 75—81, 176–183;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Різьблення на дереві // IсторiяІсторія українського мистецтва.&nbsp;— К., 1970.&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 357–369;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Художні роботи Михайла БiласаБіласа // Народна творчість та етнографія.&nbsp;— 1971.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 48—50;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Невичерпне джерело художніх традицій // Там само.&nbsp;— 1973.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 52—58;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Українські народні скрині // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства.&nbsp;— К., 1975.&nbsp;— С. 112–116;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Художні вироби з бісеру // Народна творчість та етнографія.&nbsp;— 1976.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 83;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Народна кераміка з Миколаєва над Дністром // Там само.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 94— 97;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Народні художні промисли БойкiвщиниБойківщини // Народні художні промисли України.&nbsp;— К., 1979.&nbsp;— С. 7—19;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Вироби з дерева // БойкiвщинаБойківщина : iстіст.-етногр. дослiдждослідж.&nbsp;— К., 1983.&nbsp;— С. 120–122;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Господарсько-промисловiпромислові виробництва // Там само.&nbsp;— С. 128–134;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Поселення, садиби, житло // Там само.&nbsp;— С. 159–166;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Господарські будiвлiбудівлі // Там само.&nbsp;— С. 169–173;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Вироби з бісеру //Там само.&nbsp;— С. 280–281;
* Будзан А.&nbsp;Ф.&nbsp;Різьба по дереву // Там само.&nbsp;— С. 281–284.
Рядок 95:
* Мистецтво України: енциклопедія.&nbsp;— К., 1995.&nbsp;— Т. 1 .&nbsp;— С. 259;
* Тернопільський Енциклопедичний Словник.&nbsp;— Т., 2004.&nbsp;— Т. 1 .&nbsp;— С. 192;
* Мистецтво України : бiогрбіогр. довiддовід.&nbsp;— К., 1997.&nbsp;— С. 88;
* КушнiрКушнір А. Наш душпастир, учитель i вчений отець Антін Будзан / Андрій КушнiрКушнір.&nbsp;— Львів, 1998.&nbsp;— 22 с.
 
== Примітки ==