V століття: відмінності між версіями

[[Вестготи|Вестготів]] ще в [[370-ті|370-их]] [[гуни]] витіснили в межі [[Римська імперія|Римської імперії]]. Спроби римлян зупинити їх завершилися невдало, і їм дозволили поселитися на [[Балкани|Балканах]] як [[Федерати|федератам]]. Однак, вони здійснили похід спочатку на південь Балкан і на Константинополь, а потім під проводом [[Аларіх I|Аларіха I]] повернули в на північ і звідти в Італію. Вестготи взяли Рим [[410]] року, а після нього пішли на південь Італії з метою переправитися в [[Карфаген]], однак повернули назад на північ і пішли далі в Галлію й Іспанію. Вони витіснили вандалів з [[Іберійський півострів|Іберійського півострова]] і завоювали південь Галлії, утворивши [[Вестготське королівство]], яке довго вело війни з Римом, але допомогло йому перемогти гунів. Спочатку вандали мали статус федератів Риму, але за [[Ейріх]]а взяли курс на [[незалежність]], яку [[475]] року формально визнав імператор [[Юлій Непот]]. До кінця століття [[Вестготське королівство]] займало майже весь Іберійський півострів за винятком території на північному заході Іспанії, що належала [[Свеви|свевам]], та більшу частину Галлії.