|
'''Ріцімер''' ({{lang-la|Ricimer}}, *405 — †18 серпня 472) — [[magister militum]] та фактичний правитель [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] в середині V ст н. е., консул 459 року.
== Походження ==
Флавій Ріцімер був за походженням сином [[АріанствоСвеби|аріанецьсвебського]], тапринца сині сповідував [[Свеби|свебськогоаріанство]] принца. Його мати була дочкадочкою [[Вестготи|вестготського]] короля Валлії.
== Молоді роки ==
Юність провів при дворі імператора [[Валентиніан III|Валентиніана III]], був учнем [[Аецій|Аеція]]. Після смерті [[Аецій Флавій|Аеція]] і Валентиніана, у 455 році [[Рим]] був узятий і розграбований вандалами короля [[Гейзеріх]]а. Він повалив узурпатора [[Петроній Максим|Петронія Максима]] і поставив на престол [[Авіт]]а.
== Полководець ==
Новий імператор призначив РіцимераРіцімера полководцем. Найнявши велике військо з германців і побудувавши флот, Ріцимер знищив кораблі вандалів біля берегів Корсики та Сицилії. Повернувшись до Італії, Ріцимер, за згодою сенату, скинув імператора Авіта. Слідом за цим він отримав титул патриція від імператора Східної Римської імперії [[Лев I Макелла|Лева І]].
== Фактичний правитель Західної Римської імперії ==
ЗВідтоді цього часу ій до своєї смерті РіцимерРіцімер став фактичним правителем Західної Римської імперії. Як німецькийгерманський вождь, він не міг проголосити себе августом, але з іншого боку, влада над Римом дала йому вплив на інші германські народи, які окупували в той момент Галлію, Іспанію та Північну Африку. Він встав перед вибором — розпустити Західну Римську Імперію і правити офіційно, як король або полководець, або поставити номінального імператора і правити через нього. Він зупинився на останньому. Але при цьому його влада поширювалася настільки, що його монограма карбувалася на монетах нарівні з імператорською.
У [[457]] році Ріцимер, за згодою Лева I, призначив [[Майоріан]]а імператором Заходу. Майоріан виявився здатним правителем і став проявляти небажану незалежність. У [[461]] році він організував похід проти вандалів Гейзеріха[[Гейзеріх]]а, але зазнав поразки недалеко від Валенсії. Після цього РіцимерРіцімер змусив його зректися престолу, а потім стратив. На його місце був поставлений [[Лібій Север]]. Але ця кандидатура, а також вбивство Майоріана викликали несхвалення імператора Східної Імперії Лева I і намісника Галлії Егідія. Після смерті Севера у [[465]] році протягом вісімнадцяти місяців РіцимерРіцімер не призначав нового імператора і сам тримав у руках кермо влади, але небезпека з боку вандалів примусила його у [[467]] році укласти союз ззі Східною Римською імперією і прийняти призначеного візантійським двором нового римського імператора, патриція [[Антемій Прокопій|Прокопія Антемія]]. Він навіть видав заміж за РіцимераРіцімера свою дочку, але незабаром і між ними виникла відкрита боротьба: РіцимерРіцімер набрав у [[Мілан]]і велике військо з германців, пішов на Рим і після тримісячної облоги взяв його (11 липня 472 року); місто було віддано на розграбування варварам, а Антемій убитий. На престол був зведений [[Олібрій]], але через кілька тижнів і РіцимерРіцімер, і Олібрій померли від чуми.
Начальство над військами РіцимерРіцімер, помираючи, передав своєму племіннику, бургундському князю [[Гундобад]]у.
== Посилання ==
*Chisholm, Hugh, ed (1911).[http://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Ricimer Ріцімер у Encyclopædia Britannica{{ref-en}}]
|
