Стебло: відмінності між версіями

Тонкі стебла паразитної рослини [[повитиця|повитиці]] втрачають [[хлорофіл]]. У певних місцях її стебла утворюються присоски, які своїми виростами проникають до провідних пучків рослини-хазяїна. Присосками вони беруть з рослини-хазяїна готові поживні речовини,

 

 

У [[виноград]]у, [[гарбуз]]а, [[кавун]]а, [[огірок|огірків]] вирости стебла утворюють вусики, якими рослини прикріплюються до різних предметів або рослин з міцним стеблом.

У значної кількості [[багаторічні рослини|багаторічних рослин]] (особливо [[злаки|злаків]], [[осока|осок]]) утворюються підземні стебла — [[кореневище|кореневища]], на яких є невеликі лускаті листки буруватого кольору. Ростова частина їх закінчується верхівковою брунькою. Зовні кореневища подібні до [[корені]]в; кореневого чохлика в них немає.

 

 

У м'ясистих укорочених підземних стеблах ([[бульби]] [[картопля|картоплі]], [[земляна груша|земляної груші]]) утворюється [[крохмаль]]. [[Бульби]] вкриті редукованими листками, у пазухах яких утворюються [[бруньки]] ([[вічко|вічка]]). Навесні висаджені в ґрунт бульби при відповідній температурі і вологості проростають. З вічок утворюються надземні стебла. Бульби пов'язані із стеблом видовженими кореневищами — [[еталон]]ами. У деяких рослин ([[кольрабі]], тропічних епіфітних [[орхідея|орхідей]]) утворюються зелені надземні бульби. У [[городня цибуля|городньої цибулі]] на першому році життя в ґрунті утворюється [[цибулина]]. Вона складається з укороченого стебла — денця і видозмінених м'ясистих листків, що тісно прилягають один до одного. Як і [[бульба]], [[цибулина]] є органом [[вегетативне розмноження рослин|вегетативного розмноження]].