Романістика (мовознавство): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: '''Романі́стика''' (від {{lang-lat|romanus}} «римський») або '''романська філологія''' — напрямок [... |
|||
Рядок 9:
У романістиці вирізняють такі області вживання романських мов за часом їхнього поширення, як ''Romania antiqua'' (європейські країни, де розмовляють романськими мовами до сьогодні),''Romania nova'' (романськомовні країни Африки й Америки). Колишні романськомовні країни чи області, де сьогодні романські мови не вживаються називають ''Romania submersa'', це насамперед [[Велика Британія]], Південно-західна [[Німеччина]], [[Балканський півострів]]. Основою романських мов була не класична, писемна латина, а пізня розмовна латинська мова, яку традиційно називають [[народна латина|народною латиною]].
Романістика займається насамперед вивченням таких мов, як [[французька мова|французька]], [[італійська мова|італійська]], [[іспанська мова|іспанська]], [[португальська мова|португальська]], [[румунська мова|румунська]], а також менші мови, такі як [[каталонська мова|каталонська]], [[галісійська мова|галісійська]], [[окситанська мова|окситанська]], [[ретороманська мова|ретороманська]], [[ладинська мова|ладинська]], [[фріульська мова|фріульська]], [[сардська мова|сардська]]. Оскільки розрізнення мов та діалектів не є однозначним, у різних довідкових виданнях називають від 10 до 16 сучасних романських мов. Спірним серед науковців є статус таких мов, як [[астурійська мова|астурійска]], [[арагонська мова|арагонська]], [[гасконська мова|гасконська]] та [[корсиканська мова|корсиканська]], які трактують то як самостійні, то як діалектні варіанти більших мов. [[Франко-провансальська мова]] вживається в різних діалектних варіантах, але не має стандартного літературного варіанту. До сфери наукових інтересів романістики відносяться також [[креольські мови]], що виникли на основі романських.
Завдяки спільному походженню романських мов з латини романістика заклала підвалини порівняльно-історичного мовознавства, розробивши методи порівняльного вивчення мов в [[діахронія та синхронія|діахронному та синхронному]] аспекті. Внаслідок спеціалізації наукових дисциплін науковці доволі рідко розглядають сьогодні всю сукупність романських мов водночас, натомість з'явилися окремі дисципліни романістики, що займаються якоюсь однією національною філологією, наприклад іспаністика (іспанська філологія), лузитаністика (португальська філологія) тощо.
| |||