Совки (Київ): відмінності між версіями

Совки вперше згадані у 2-й половині [[XIV століття]] як заміський двір київського князя [[Володимир Ольгердович|Володимира Ольгердовича]]. Під назвою Сувки (Сувка) згадані як володіння домініканського монастиря, що [[1612]] року було продано шляхтичу Ярошу Покаловичу. У [[1618]] році придбані [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерською лаврою]], а у 1656 році — Софійським монастирем.

 

{{цитата|Жителей обоего пола 161. Она (деревня Совки — авт.) разбросана по живописным оврагам, поросшим густыми кустарниками. Пруд в деревне и при нем мельница принадлежат с 1850 года митрополитанскому дому взамен пруда, отданного кадетскому корпусу. Здесь же находится свечной восковой завод, устроенный в 1837 году Совки принадлежали до 1787 года Киево-Печерской Лавре, которой и ныне близ деревни принадлежит хорошая пасека}}.

Однак зважаючи на невеликі розміри та малу кількість населення Совки не мали власної церкви — це підтверджується картами [[Київщина|Київщини]] 1850-х, 1890-х та 1930-х років.

 

{{цитата|Совки...повіту Київського, Білогородської волості, парафії православної Жулян, за 5 верст від Києва, має 272 мешканці...Невелика цегельня. Став, із млином, що на ньому знаходиться, належить київським митрополитам}}.