Совки (Київ): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Історія: суміш розкладок, replaced: ХІХ → XIX (2)
Рядок 12:
Совки вперше згадані у 2-й половині [[XIV століття]] як заміський двір київського князя [[Володимир Ольгердович|Володимира Ольгердовича]]. Під назвою Сувки (Сувка) згадані як володіння домініканського монастиря, що [[1612]] року було продано шляхтичу Ярошу Покаловичу. У [[1618]] році придбані [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерською лаврою]], а у 1656 році — Софійським монастирем.
 
Про Совки станом на середину [[ХІХXIX століття]] [[Похилевич Лаврентій Іванович|Л. Похилевич]] у праці «[[Сказання про населені місцевості Київської губернії|Сказания о населенных местностях Киевской губернии]]» писав:
{{цитата|Жителей обоего пола 161. Она (деревня Совки — авт.) разбросана по живописным оврагам, поросшим густыми кустарниками. Пруд в деревне и при нем мельница принадлежат с 1850 года митрополитанскому дому взамен пруда, отданного кадетскому корпусу. Здесь же находится свечной восковой завод, устроенный в 1837 году Совки принадлежали до 1787 года Киево-Печерской Лавре, которой и ныне близ деревни принадлежит хорошая пасека}}.
Однак зважаючи на невеликі розміри та малу кількість населення Совки не мали власної церкви — це підтверджується картами [[Київщина|Київщини]] 1850-х, 1890-х та 1930-х років.
 
Про Совки кінця ХІХXIX століття можна знайти згадки і у [[Географічний словник Королівства Польського|"Словнику географічному Королівства Польського та інших земель слов'янських"]]:
{{цитата|Совки...повіту Київського, Білогородської волості, парафії православної Жулян, за 5 верст від Києва, має 272 мешканці...Невелика цегельня. Став, із млином, що на ньому знаходиться, належить київським митрополитам}}.