Лібертаріанство: відмінності між версіями

'''Лібертаріа́нство'''&nbsp;— це термін, який використовується спектром політичних філософій, що просувають ідею індивідуальної свободи та мінімізації розміру державного апарату<ref>Professor Brian Martin, [http://www.uow.edu.au/arts/sts/bmartin/pubs/95state.html Eliminating state crime by abolishing the state].</ref><ref>Murray Rothbard, [http://www.lewrockwell.com/rothbard/rothbard75.html Do You Hate the State?], [[The Libertarian Forum]], Vol. 10, No. 7, July 1977.</ref><ref>[http://www.lewrockwell.com/orig6/george4.html Libertarian Does Not Equal Libertine]</ref><ref>[http://www.lewrockwell.com/orig/feser2.html What Libertarianism Isn't]</ref><ref>[http://www.lewrockwell.com/orig7/alston3.html A Libertarian Cheat Sheet] by Wilton D. Alston</ref><ref>[http://www.lewrockwell.com/rothbard/rothbard168.html Myth and Truth About Libertarianism] Murrary Rothbard</ref><ref>[http://www.lewrockwell.com/rockwell/liberal-post-interview.html Do You Consider Yourself a Libertarian?]</ref>.

 

 

Частина лібертаріанців ([[Анархо-капіталізм|анархо-капіталісти]]) розглядають такі форми державного втручання, як оподаткування та антимонопольне регулювання, як приклад крадіжки та грабунку, й тому виступають за їх скасування. Захист громадян від насильства, на їхню думку, повинен здійснюватися приватними охоронними агенціями, а допомога незаможним повинна здійснюватися на засадах добродійності<ref name="Rothbard">{{книга| автор = Murray Rothbard| заголовок = Power and Market. Government and the Economy| рік = 1970| выпуск = | том = | сторінки = | isbn = 978-5-91603-013-6}}</ref>.

== Принципи ==

 

 

Для лібертаріанців властиві вороже ставлення до «роздутої» держави та соціальних гарантій за чужий кошт. Вони вважають, що державні органи повинні також функціонувати за законами ринку, й тому з часом може бути приватизовано структури поліції, оборони і правосуддя. Сучасним прикладом лібертаріанства є рух [[Рух Чаювання]], який виник у США в 2009 році. Представники цього руху виступають за обмеження державного боргу, надмірних соціальних витрат для забезпечення яких можуть спотворюватися трактування конституційних норм, фіксацію конституційних норм, спрощення податкової системи, відміну законів які суперечать гарантованим у конституції свободам особистості.

 

 

Одначе треба відзначити, що абсолютизуючи свободу вибору, лібертаріанці нехтують оставинами&nbsp;— за їхнім підходом, якщо людина, щоб не померти з голоду, сама згодна працювати майже задарма в тяжких умовах. У таких умовах лібертаріанскі ідеї не є популярними, наприклад у Африці немає жодної політичної сили яка представляє лібертаріанські ідеї. Так само однією з головних аксіом лібертаріанського світосприйняття є максима ''«якщо за це ніхто не хоче платити, значить це нікому не треба»''{{fact}}.