'''Баррі Саймон''' ({{lang-en|Barry Simon}}; {{н}}[[16 квітня]] [[1946]], [[Нью-Йорк]]) — американський [[Теоретична фізика|фізик-теоретик]] і [[математик]]. Професор [[Каліфорнійський технологічний інститут|Каліфорнійського технологічного інституту]]. Відомий своїми працями з нерелятивістської [[Квантова механіка|квантової механіки]] (зокрема, оператори Шредінгера, проблема багатьох тіл, напівкласичне наближення), спектральної теорії, [[Функціональний аналіз|функціонального аналізу]]. Має понад 300 публікацій із фізики та математики.
Сфера наукових інтересів Баррі Саймона — [[математична фізика]] й [[математичний аналіз]], їх методи та застосування до фізики, зокрема: [[квантова теорія поля]], [[статистична механіка]], [[броунівський рух]], [[теорія випадкових матриць]], загальна нерелятивістська [[квантова механіка]], нерелятивістська квантова механіка в [[Електромагнітне поле|електромагнітному полі]], сингулярний неперервний спектр, випадкові й ергодичні оператори Шредінгера, [[ортогональні поліноми]], несамоспряжена спектральна теорія.
== Біографія ==
Баррі Саймон народився [[16 квітня]] [[1946]] року в [[Нью-Йорк]]у. В 1965 році він став лауреатом математичного конкурсу Вільяма Патнема. В 1966 році закінчив [[Гарвардський університет]], а в 1970 році отримав ступінь [[Доктор філософії|доктора філософії]] в [[Прінстонський університет|Прінстонському університеті]]. В Прінстоні разом із [[Елліот Ліб|Елліотом Лібом]] працював над теорією [[Фазовий перехід|фазових переходів]] із застосуванням наближень [[Рівняння Томаса — Фермі|Томаса- — Фермі]] й [[Метод Гартрі—ФокаГартрі — Фока|Гартрі- — Фока]]. В січні 1971 року Саймон одружився з Мартою Кацін, доктором філософії та викладачкою математики в [[Університет штату Каліфорнія|університеті штату Каліфорнія в Нортриджі]]. Пізніше Саймон став професором [[Каліфорнійський технологічний інститут|Каліфорнійського технологічного інституту]], де працює й сьогодні.
