Часовий парадокс: відмінності між версіями

Ця гіпотеза часового злиття (''англ.'' "Temporal merging hypothesis") за суттю є протилежною гіпотезі Мультивсесвіту: у ній кожна подія, що сталася піл час часової подорожі, на практиці перекриває одну реальність іншою. Наприклад, коли мандрівник у часі має зустрітися зі своїм двійником у іншому часі, то "двійник" зіллється із ним, тому мандрівник стане частиною світу у часі, куди він здійснює подорож. Те ж саме справедливо і щодо подій. Дві події зливаються у найближчу подію, що і не приводить до парадоксу (мертвий дідусь у одному всесвіті, але живий у іншому, — або спричинить смерть дідуся у обох всесвітах і стирає спадщину цієї людини шляхом злиття обох часових ліній, уможливлюючи це, — або ж змінює спадщину героя і (щоб це уможливити парадокс) зливає дві часові лінії, таким чином мандрівник опиняється десь між життям і смертю, наприклад, у комі.

Прикладом цього може бути фільм ''"[[Протистояння (фільм, 2001)|Протистояння]]"'' (''англ.'' "The One"), у якому головний герой-антагоніст подорожує крізь час і виміри, знищцючи копії самого себе, спричинюючи злиття своїх сутностей, — таким чином він збільшує свою міць і могутність (усі версії особистостей у мультивсесвітіМультивсесвіті розділяють життєву енергію між собою). Схожу ідею можемо бачити у Марґарет Петерсон Гаддікс (''англ.'' Margaret Peterson Haddix), у її серії новел "Згублені" (''англ.'' "The Missing"), у якій будь-який запис про початковий час зберігається у "трасерах"; ті, хто подорожують у часі в минуле, можуть зливатися із власними трасерами.

Іншим прикладом є фільм 2000-го року ''"Частота"'' (''англ.'' "Frequency"). У ньому чоловік, який виріс без батька, завдякибавиться радіолюбительськими передачами. Завдяки періодичним атмосферним радіоефектам (вони виглядають як північне сяйво) герой фільму випадково посилає повідомлення у минуле; його послання так само випадково приймає інший радіолюбитель — його батько. Таким чином, чоловікові удається врятувати життя своєму батькові. Коли батько виживає, син раптом виявляє в себе нові спогади про дитинство, а також усе ще пам'ятає оригінальні події.