Часовий парадокс: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
{{Edited|Brandner}}
'''''Часовий парадокс''''' (''англ.'' '''Temporal paradox''', також відомий як '''парадокс подорожі у часі''') — це [[теорія|теоретична]] [[парадокс]]альна ситуація, яка трапляється при [[Подорожі у часі|подорожі у часі]].
Типовим прикладом цього феномена є [[парадокс дідуся]]<ref name="barjavel">{{cite book | first = René | last = Див.: Barjavel | authorlink = René Barjavel| title = Le voyageur imprudent ("The imprudent traveller") | year = 1943}}; насправді, книга згадує ''предка'' мандрівника у часі, а не ''дідуся'': так легше для розуміння.</ref>, коли хтось подорожує у минуле і вбиває свого дідуся перед тим, як той дідусь залишає біологічного нащадка
== Рішення ==
Часовий парадокс використовують, щоб заперечити можливість подорожей у часі, бо вони завжди створюють часовий парадокс. Американський фізик-
| last = Див.: Misner | first = Charles W. | coauthors = Kip S. Thorne, John Archibald Wheeler | title = Gravitation | publisher = W. H. Freeman | location = San Francisco | year = 1973 | month = September | isbn = 0-7167-0344-0 }}</ref> Перелічимо ж основні рішення і проілюструємо їх.
=== Гіпотеза "захисту часової лінії"===
Ця теорія "захисту часової лінії" (''англ.'' "Time line protection hypothesis") передбачає, що у просторово-часовому континіумі існує лише одна часова реальність, і нема жодної паралельної; а проте, часові подорожі не виключаються. Ця теорія постулює, що мандрівник у часі, незалежно від того, що він учинив, — не зможе створити часового парадоксу у зв'язку з ефектом "викривлення ймовірності" (''англ.'' "distortion of probability"): всі події у минулому уже сталися, тож
Для прикладу можемо згадати серію коміксів про Супермена, де він намагався змінити минуле, та закони природи не дозволяють йому цього, захищаючи неперервність просторово-часового континіуму. У одному із коміксів, як ми пам'ятаємо, Супербой намагається запобігти убивству Лінкольна, та натрапляє на Лекса Лютора, який також здійснює подорож у часі. Лютор наражає Супербоя на дію червоного криптоніту — і цей шматок повністю паралізує Супербоя. Дія ефекту не закінчується, поки вмираючого президента не вивозять із Театру Форда.
У мультиплікаційному серіалі "[[Футурама]]" бачимо дуже несподівану сторону "захисту від парадоксу". У епізоді під назвою "Добре, що добре закінчується", головний герой Філіп Джей Фрай подорожує у минуле (в
У фільмі 1972
У відеогрі "Ratchet and Clank Future: A Crack in Time", герой Елістер Азимут
У відеофільмі ''"Machinima"'' (мультику, знятому за допомогою рушія гри), в
У японській ([[манґа|манзі]]) ''"Дораемон"'',
У телесеріалі ''"[[Загублені]]"'' 2004 року Джек і Локі заходять до підземної дослідницької установки на острові і бачать навчальний фільм, зроблений таємничою організацією "Ініціатива "Дхарма" у 1980 році. У фільмі є відсилання на якийсь "інцидент", що стався у минулому у якийсь період часу в 1970-ті, що зробив необхідним будівництво підземного бункера як способу й місця утримання безмежної кількості електромагнітної енергії, аби запобігти глобальній катастрофі. У п'ятому сезоні деякі головні герої починають хаотично переміщатися в часі перед тим, як кінцевому підсумку застрянути в 1974 році. Три роки по тому, ці ж персонажі мимоволі стануть причиною згаданого інциденту.
У грі ''[[Викрадач душ 2]]'' вампір Разиель
=== Принцип самоузгодженості Новікова ===
Цей принцип ([[принцип самоузгодженості Новікова]]) визначає
Уперше про цю ідею згадують Я. Б. Зельдович і І. Д. Новіков у 1975 році{{sfn|Зельдович, Новиков|1975|с=679}}, висловлюючи думку про те, що існування замкнутих часоподібних ліній не обов'язково призводить до порушення [[принцип причинності|принципу причинності]].<ref>Див.: Green, Celia (2003). ''The Lost Cause: Causation and the Mind–Body Problem''. Oxford: Oxford Forum. ISBN 0-9536772-1-4. Книга включає 3 розділи про причинність на мікрорівні у фізиці.</ref> Події на такій лінії можуть впливати одна на одну у замкнутому циклі, тобто бути «самоузгодженими». Аналогічні міркування бачимо і в пізнішій книзі Новікова{{sfn|Новиков|1983|с=176}}, однак строге формулювання принцип отримав лише у 1990 році:
«Ми формулюємо цю точку зору у вигляді принципу самоузгодженості, котрий постулює, що з усіх можливих моделей, що допускаються відомими законами фізики, у нашому Всесвіті локально можуть існувати лише ті, котрі глобально самоузгоджені. Цей принцип дозволяє дослідникам будувати рішення фізичних рівнянь лише за умови — що локальне рішення може бути розширено до частини глобального рішення (не обов'язково унікальної частини), котре визначено для всіх частин простору-часу, за винятком синґулярностей»{{sfn|Friedman et al|1990|с=1916-1917}}
Таким чином, наприклад, будь-яка спроба мандрівника в часі з метою убити свого предка перед тим, як він залишить нащадків, — неодмінно приречена на невдачу з тієї чи іншої причини; тож часовий парадокс не станеться. Проте ця теорія, тим не менш, може спричинити [http://xreferat.ru/54/748-1-paradoksy-v-matematike.html парадокс петлі] (''англ.'' Bootstrap paradox): таку ситуацію, в якій інформація або об'єкти можуть існувати, не будучи створеними.
Прикладом парадоксу петлі є відома всім серія фільмів ''"[[Термінатор (серія фільмів)|Термінатор]]"'', де існує ціла низка цих парадоксів. У першу чергу це стається при створенні образу головного лиходія, котрий родом із комп'ютерної мережі "Скайнет" (''англ.'' "Skynet"). Так, у першому фільмі батько (Кайл Риз) виявляється молодшим за свого сина (Джона Коннора): зрілий син відправляє свого молодого батька в минуле для того, щоб він там запліднив його матір (Сару Коннор).
Прикладом часової петлі є серіал ''"[[Артеміс Фаул (серія романів)|Артеміс Фаул]]"''. У книзі №6I Артеміс подорожує у часі в минуле, зустрічає там свою молодшу сутність, щоб урешті знайти фей ("спричинюючи", таким чином, події Книги №1). Він також дозволив
=== Гіпотеза Мультивсесвіту ===
|