Балатонська операція: відмінності між версіями

Головного удару в напрямі на [[Дунай]] між озерами [[Веленце]] і [[Балатон]] завдавало ударне угруповання в складі [[6-а танкова армія (Третій Рейх)|6-ї танкової армії СС]] та [[6-а армія (Третій Рейх)|6-ї піхотної армії]]. На ділянці прориву союзники мали 76 танків і самохідних гармат на 1 [[кілометр|км]] фронту. Комадування 3-го Українського фронту, завчасно визначило задум німецького командування і не припиняючи підготовки до [[наступ]]у на Віденському напрямі, було зміцено оборону, згідно всіх вимог тогочасного [[воєнне мистецтво|воєнного мистецтва]]. З 6 по 15 березня союзники вклинилися в оборону 3-го Українського фронту на глибину 12—25 км, але, втративши 40 тисяч солдатів та офіцерів, 500 танків і штурмових гармат, понад 300 польових гармат та мінометів і, вичерпавши свої резерви, змушений був перейти до [[оборона|оборони]].