Горбулів: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Горбулів (Черняхівський район) змінено на Горбулів: Уточнення непотрібне
мНемає опису редагування
Рядок 11:
Село Горбулів є центром сільської Ради, воно розташоване за 25 км від районного центру смт. Черняхів та залізничної станції Горбаші і за 49 км від обласного центру Житомира. В селі більше 600 дворів, населення до 2 тис. чоловік. Сільській раді підпорядковано хутір Науменка.
 
У Горбулеві донедавна розміщувалась центральна садиба колгоспу «Батьківщина», який мав в користуванні 3,3 тис. га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,7 тис. орної землі. Колгосп організований в 1928 році. Перший голова  — Петрученко Сергій Іванович, 1904  р.н., чл. КПРС, загинув під час Великої Вітчизняної війни.
 
За трудові заслуги біля ста горбулівців були нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. Вчителька О.  Й.  Лебідь в 1939 році за сумлінну працю на ниві народної освіти була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Колгосп мав шість виробничих і одну тракторну бригаду. З допоміжних підприємств колгосп мав пункт переробки льону, цех по виготовленню полірувальної продукції з каменю, в селі до цього часу залишився вітряк. Розробка каменю почалася ще в 1905 році. На території села розміщалась Горбулівська сільгосптехніка, яка займалась ремонтом машин для навколишніх сіл.
 
В селі працює середня школа, де 29 вчителів навчають 400 учнів, клуб на 150 місць, бригадний клуб в селі Науменка, дві бібліотеки з книжковим фондом 17,5  тис. примірників, дільнична лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок, аптека, поштове відділення, ощадна каса, п'ять магазинів, дві майстерні побутового обслуговування.
 
В період Великої Вітчизняної війни 354 жителі Горбулева пішли на фронт. В перших числах липня 1941 року німці вступили в Горбулів. Їх звірствам не було меж. А тому уже в середині липня 1941 року тут почав діяти партизанський загін під керівництвом К.  Д.  Дружинського. Він успішно проводив бойові операції, знищував фашистів, їхню техніку, займався розвідкою і дані передавав за лінію фронту радянському командуванню.
 
На початку серпня 1941 року між селами Горбулів і Моделів загін вступив у нерівний бій з фашистами. В ньому загинули майже всі партизани, а пораненого командира К.  Д.  Дружинського окупанти схопили і з люттю розстріляли. Це був один із перших партизанських загонів, який воював в районі села Горбулів. Фашисти лютували, вони тільки з Горбулева розстріляли 10 чоловік, спалили 88 будівель, вислали до Німеччини більше 300 чоловік.
 
В період окупації в Горбулеві діяла підпільна організація, якою керував Д.Яковенко. Вона мала безпосередній зв'язок з Потіївською підпільною організацією, якою керував в майбутньому Герой Радянського Союзу Іван Бугайченко. В період німецької окупації в районі сіл Горбулева і Науменка діяв партизанський розвідник С.Лукомський, який вільно володів німецькою мовою і знищував нацистів на місці їх служби, а також вивозив їх в партизанський загін, що дислокувався в Радомишльських лісах. Він загинув в останній період звільнення сіл Горбулів та Науменка від окупантів. Похоронений в селі Науменка.
Рядок 31:
Уродженцями села є:
 
В.  Ф.  Головчанський, генерал-майор, який останній час проживав в Москві, де й похоронений.
 
В.  Н.  Мартиненко, кандидат історичних наук, з 1980 по 1986 рік. працював міністром іноземних справ УРСР. На Горбулівській середній школі встановлено іменну дошку з барельєфом видатного учня.
 
В.  Г.  Горбаренко  — кандидат технічних наук, С.  А.  Антонюк  — кандидат історичних наук, М.  Ф.  Огійчук  — кандидат економічних наук, А.  Ф.  Малинівський  — кандидат історичних наук, Л.І.Данчук  — народний артист України, професор, П.І.Данчук  — заслужений працівник культури, Забарчук Євген Леонідович  — працює зам. міністра юстиції Російської Федерації і має чин Державного радника юстиції 1-го класу.
 
Хутір Науменка  — побудований в 20-30 роках ХХ століття, названо в честь голови Радомишльського ревкому, який загинув в період революційних подій на нашій території.
 
Науменко Максим Васильович, 1896 року народження, уродженець села Ставки, Радомишльського повіту, народився у родині селянина-бідняка. Похоронений в м. Радомишлі. В селі було створено колективне господарство, яке в 50 роках ХХ століття було об'єднано з Горбулівським колгоспом «Родина», після чого з Горбулевом було з'єднано асфальтовим шляхом.
 
{{Черняхівський район}}
{{Вікіфікувати}}