Ван Бі: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: ca:Wang Bi |
Іванко1 (обговорення | внесок) м →Філософія: replaced: згідно → згідно з за допомогою AWB |
||
Рядок 44:
Прагнучи обґрунтувати конфуціанські погляди на суспільство і людину за допомогою даоської метафізики, а не натурфілософії своїх попередників — конфуціанців епохи Хань, Ван Бі виробив систему категорій, що зробила в подальшому значний вплив на понятійний апарат і концепції китайського буддизму і неоконфуціанства. Він першим ввів фундаментальну опозицію «ті» — «юн» у значенні: «тілесна сутність (субстанція) — діяльний прояв». Виходячи з визначень дао і тези «наявність (ю) народжується з відсутності», Ван Бі ототожнив дао з «відсутністю (небуттям)», яе він розумів в якості «єдиної», «центральної», «граничної» та «чільної» «першосутності», де збігаються одна з однною «тілесна сутність» і її «прояв».
Верховенство універсального дао Ван Бі розумів як закономірне, а не фаталістіче, витлумачуючи і дао, і «приречення (доля)» за допомогою категорії «принцип». «Принципи» він вважав конститутивними компонентами «речей» і протиставляв «справам». Різноманіття непередбачуваних явищ, згідно з Ван Бі, обумовлено також протилежністю між їх «тілесною сутністю» і почуттями. властивостями, природною основою і намаганням, реалізуючись насамперед у часі.
Ван Бі інтерпретував вчення «Чжоу і» як теорію часових процесів і змін, визначивши, що головний елементи трактату — символічні категорії гуа, тобто «часи». Проте зафіксовані в «гуа» загальнопроцесуальні закономірності несвідомі до конкретних образів і не можуть слугувати основою для однозначних прогнозів — «обчислень жереба». Це філософське тлумачення вчення «Чжоу і» було спрямоване проти його мантической інтерпретації у попередній нумерологічній традиції та отримало подальший розвиток у неоконфуціанця Чен І. У неоконфуціанства було розвинене також запропонована Ван Бі трактування категорії чі, а положення про дихотомії чі та ши — у вченні буддиської школи хуаянь.
| |||