Краєзнавство в Україні: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zozula (обговорення | внесок)
Рядок 188:
== Сучасне краєзнавство ==
[[Файл:Черкаський обласний краєзнавчий музей.jpg|міні|230пкс|[[Черкаський обласний краєзнавчий музей]]]]
У теперішній час в Україні значну роботу з вивчення і пропагування історії рідного краю здійснюють [[Краєзнавчий музей | краєзнавчі]] та [[Історичний музей | історичні музеї]]. Сьогодні в [[Україна|Україні]] нараховується 223 краєзнавчі музеї та 82 історичні музеї. Музеї здійснюють активну виставкову діяльність, представляючи численні пам'ятки з історії свого краю, проводять археологічні експедиційно-пошукові роботи на території цього регіону. Хоча історико-краєзнавчі музеї мають ряд проблем, що заважає їм на належному рівні здійснювати свої функції. Основні з них  — недостатнє фінансове забезпечення, недостатність експозиційних площ, відсутність надійної системи обліку і зберігання історичних пам'яток, неналежний рівень охорони, недостатній рівень кадрового й інформаційного забезпечення та ін.
: ''Див. тж.: '''[[Історико-краєзнавчі музеї України]]'''''.
Внесок у дослідження та розвиток історичного краєзнавства також вносять [[бібліотека|бібліотеки]], що представляють значну кількість краєзнавчої літератури. Крім того, частина бібліотек представляють краєзнавчі матеріали в [[Інтернет]]і. Серед основних краєзнавчих ресурсів, представлених на бібліотечних сайтах України є електронні краєзнавчі [[каталог]]и, [[путівник]]и, [[довідник]]и, тексти з історії краю, матеріали наукових і науково-практичних конференцій з історико-краєзнавчої тематики, посилання на інформацію про край в Інтернеті та ін. Також на сайті [[Донецька обласна бібліотека для дітей ім. С. М. Кірова|Донецької обласної бібліотеки для дітей ім. М. &nbsp;С. &nbsp;Кірова]] («Край, де ти живеш»)<ref>[http://childlibrary.donetsk.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=39 Край, де ти живеш]</ref>, сайті Черкаської обласної бібліотеки для дітей («Мій рідний край &nbsp;— Черкащина»)<ref>[http://www.chodb-ck.iatp.org.ua/ Черкаська обласна бібліотека для дітей ім. О. Кошового]</ref>, сайтах Краматорської центральної міської бібліотеки для дітей ім. О. &nbsp;С. &nbsp;Пушкіна («Твоє місто»)<ref>[http://book-house.org/html/aieiaia_noid3iea.htm Твоє місто]</ref>, Луганської дитячої бібліотеки «Краєзнавчий хронограф»<ref>[http://lep.lg.ua/~lodb/ Луганська дитяча бібліотека]</ref> та інших бібліотек висвітлюється історія відповідних регіонів. Значним внеском у розвиток історичного краєзнавства стало проведення Всеукраїнського конкурсу «Моя мала Батьківщина», організованого [[Національна бібліотека України для дітей|Національною бібліотекою України для дітей]].<ref>[http://oblrada.ks.ua/index.php?id=10674&mnt=print Конкурс «Моя мала Батьківщина»]</ref>
[[Файл:UtopikLogo.jpg|міні|праворуч|400пкс|[[Українське товариство охорони пам'яток історії та культури]] &nbsp;— одне з найбільших товариств України з залучення широких верств населення до активної участі у виявленні, вивченні, збереженні та популяризації пам'ятників історії та культури]]
 
Значний вклад у розвиток історичного краєзнавства також вносять громадські організації, зокрема [[Національна спілка краєзнавців України]], [[Українське товариство охорони пам'яток історії та культури]], [[Український фонд культури]], [[Фонд імені Олеся Гончара]] та інші. За ініціативи Національної спілки краєзнавців України, разом з [[Міністерство культури і туризму України | Міністерством культури і туризму України]] було розроблено і підготовлено до затвердження ''проект Програми розвитку краєзнавства на 2000—20102000–2010 роки''. Спільно з Інститутом історії України НАНУ й іншими зацікавленими інституціями було проведено низку всеукраїнських наукових конференцій: ''«Історичне краєзнавство і культура»''<ref>[http://www.history.org.ua/JournALL/journal/1998/2/14.pdf VIII Всеукраїнська наукова конференція. "«Історичне краєзнавство і культура"»]</ref>, ''«Історичне краєзнавство на межі тисячоліть: досвід, проблеми, перспективи»'', «''Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень''» та інші. Представники спілки забезпечують реалізацію програми ''«Реабілітовані історією»'' (в цей час видано 60 томів)<ref>[http://www.reabit.org.ua/aboutus/about_reabit/ Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією»]</ref>, видання «''Зводу пам'яток історії та культури України»'' <ref>[http://www.history.org.ua/index.php?urlcrnt=projects/select.php&seriaName=zpk Звід пам'яток історії та культури України]</ref> та іншої краєзнавчої літератури. Проте видання багатотомної «[[Історія міст і сіл України|Історії міст і сіл України]]» на сьогоднішній момент не здійснюється у зв'язку з відсутністю державного фінансування. Це видання наразі є досить важливим завданням у контексті розвитку історичного краєзнавства, оскільки це дасть можливість багатьом поглибити свої знання про історію рідного краю.<ref>[http://storinka-m.kiev.ua/art_news_2065.php Чи побачить світ енциклопедичне видання «Історія міст і сіл України»?]</ref> Крім того дане видання буде дуже привабливим для вітчизняних та іноземних туристів, поглиблюватиме зв'язки між різними регіонами та сприятиме створенню позитивного іміджу України у світі, як країни з багатою культурною спадщиною та глибоким історичним корінням. Проте більшу частину заходів та видання краєзнавчої літератури Національна спілка краєзнавців України здійснює практично за власний рахунок чи кошти спонсорів через неналежний рівень державного фінансування. Крім того спілка досі ще не має власних приміщень.
 
Ефективним шляхом формування історичної пам'яті є популяризація історичного краєзнавства через [[ЗМІ]]. Серед найвідоміших видань можна відзначити журнал «Краєзнавство», який зараз через відсутність стабільної матеріальної бази виходить нерегулярно, але натомість значно збільшив свій обсяг, вміщуючи ґрунтовні дослідження з усіх напрямів краєзнавства.<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/kraeznavstvo/index.html Краєзнавство. Науково-популярний журнал]</ref> Слід відзначити й певні періодичні регіональні видання: [[Брідщина (часопис)|Брідщина]], [[Погорина (журнал)|Погорина]], [[Галицька брама]], «[[Краєзнавець Черкащини]]», «Сіверянський літопис» (Чернігів), «Джерело» (Тернопіль), «Дивокрай» (Хмельницький), «Січеславщина» (Дніпропетровськ) та ін. Але в зв'язку з недостатністю державного фінансування цих видань частина з них знаходиться на грані виживання.
 
На жаль краєзнавчі проблеми недостатньо висвітлюються в загальноукраїнських ЗМІ, тільки поодинокі газети (зокрема «[[День (газета)|День»]], «[[Дзеркало тижня]]», «[[Слово Просвіти]]» «[[Культура і життя]]», «[[Літературна Україна]]», та ін.) на постійній основі друкують краєзнавчі матеріали. Слід відзначити спеціалізований радіожурнал ''«Рідний край»'', який розповідає про історію та традиції різних областей країни.
 
Незначна кількість матеріалів з історії різних регіонів транслюється на всеукраїнських каналах телебачення (зокрема на каналі [[УТ-1]] час від часу створюються передачі краєзнавчого спрямування). Завдання створення суспільного телебачення, де можна було б створити цикл історико-краєзнавчих передач, досі не вирішено.