Вікіпедія

Васко Абаджієв: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 12:
| Смерть = {{Дата з віком|1978|12|14}}
| Місце смерті = [[Гамбург]]
| Роки = [[1932]] - — [[19]]
| Країна = {{BGR}}
| Національність = [[болгари]]н
| Освіта = [[Національна музична академія (Софія)|Софійська консерваторія]], Брюссельська музична академія
| Професія = скрипаль
| Співацький голос =
Рядок 36:
Васко Абаджієв народився в сім'ї професора [[Національна музична академія (Софія)|Софійської консерваторії]], викладача гри на [[скрипка|скрипці]] Николи Абаджієва<ref name="МК">{{cite web | publisher = Министерство на културата на Република България | year = 2006 | url = http://www.mc.government.bg/calc.php?c=924&cy=2006&cm=1&cd=14 | title = 80 г. от рождението на Васко Абаджиев (Николов) (14.01.1926 – 14.12.1974) | accessdate = 18 януари 2011 | lang = | ref = harv}}</ref> і [[піаніст]]ки Лали Піперової.
 
У червні [[1932]]-го 6-річний Васко [[дебют]]ує як скрипаль на міжнародному конкурсі у [[Відень|Відні]]. Дев'ятилітнім закінчує Софійську консерваторію і стає наймолодшим [[дипломант]]ом за всю історію вищої освіти в [[Болгарія|Болгарії]]. У [[1936]] році разом із батьками Васко переїжджає до [[Брюссель|Брюсселя]], [[Белгия]].щоб Презвступити следващитев няколкоБрюссельську годинимузичну Васкоакадемію. АбаджиевНаступного печелироку няколковін престижниздобуває [[конкурс]]а.спеціальний приз на Катоскрипальському абсолвентконкурсі в Академията,цьому намісті. 12-годишнаУ възрасттравні е[[1938]] удостоенВаско сАбаджієв първаздобуває наградапершу премію на международнияміжнародному конкурсконкурсі в [[Льєж]]і йта гостюєзолоту вмедаль від короля [[Бельгія|Бельгії]] [[Леопольд III (король Бельгії)|Леопольда III]]. Король приймає юного скрипаля у себе в палаці<ref name="МК"/>.▼
A child prodigy, as early as June 1932, at the age of six, he played in Vienna before the jury of the first international competition in violin. The six-year-old child became the sensation of the contest and was one of the youngest violinists to make his international debut in the twentieth century. By the age of nine, Abadjiev already had a secondary school diploma, and in 1936 he left for Brussels, Belgium with his parents. There, in 1937, he received the Special Prize.
 
СледватУ свої тринадцять років Васко з відзнакою закінчує Брюссельську музичну академію й вирушає в турне Бельгією, [[Німеччина|Німеччиною]], [[Франція|Францією]], [[Італія|Італією]], [[Данія|Данією]] та [[Швеція|Швецією]]. едват поредица от концерти c най-известните филхармонии и симфонични оркестри в [[Европа]]под диригентството на Вилхелм Фуртвенглер, Вилен Менгелберг, Карл Бьом и др. В средата на [[Втора световна война|Втората световна война]] Васко Абаджиев заминава със семейството си в [[Германия]] и започва да следва във Висшето училище по музика в [[Берлин]] -&nbsp;— специалност композиция и контрапункт. През [[1947]] г. умира баща му. След смъртта му Васко Абаджиев заминава да лекува разклатените си нерви в [[Будапеща]]. ▼
 
 
▲У червні [[1932]]-го 6-річний Васко [[дебют]]ує як скрипаль на міжнародному конкурсі у [[Відень|Відні]]. Дев'ятилітнім закінчує Софійську консерваторію і стає наймолодшим [[дипломант]]ом за всю історію вищої освіти в [[Болгарія|Болгарії]]. У [[1936]] році разом із батьками Васко переїжджає до [[Брюссель]], [[Белгия]]. През следващите няколко години Васко Абаджиев печели няколко престижни [[конкурс]]а. Като абсолвент в Академията, на 12-годишна възраст е удостоен с първа награда на международния конкурс в [[Льєж]]і й гостює в короля [[Леопольд III (король Бельгії)|Леопольда III]]<ref name="МК"/>.
 
▲Следват поредица от концерти c най-известните филхармонии и симфонични оркестри в [[Европа]]под диригентството на Вилхелм Фуртвенглер, Вилен Менгелберг, Карл Бьом и др. В средата на [[Втора световна война|Втората световна война]] Васко Абаджиев заминава със семейството си в [[Германия]] и започва да следва във Висшето училище по музика в [[Берлин]] - специалност композиция и контрапункт. През [[1947]] г. умира баща му. След смъртта му Васко Абаджиев заминава да лекува разклатените си нерви в [[Будапеща]].
 
Завръща се в България в началото на [[50-те]] години. От [[1952]] до [[1956]] г. В. Абаджиев изнася десетки концерти у нас. През 1953 година е отличен с [[Димитровска награда]].<ref name="МК"/>
 
По време на събитията през [[1956]] г. В. Абаджиев се намира в [[Унгария]], където е нападнат във влака между Будапеща и [[Прага]], получава травми и заминава в [[Западен Берлин]], за да се лекува. До [[1965]] г. В. Абаджиев преживява успешно в Германия благодарение на силната воля на майка му. През същата година тя умира и по детски наивният Васко Абаджиев трудно се прехранва. След прекарана катастрофа, той е принуден да работи като куриер в издателство и да свири в моряшки кръчми на квартала "«Санкт Паули"» в [[Хамбург]].
 
На [[14 декември]] [[1978]] г. гениалният цигулар Васко Абаджиев умира от изтощение и глад в изоставен вагон в на Ес-бана [[Хамбург]].
 
През 2009 година писателят [[Маргарит Абаджиев]] издава „«[[Шакона пасион]]“», биографичен роман, посветен на Васко Абаджиев.
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Васко_Абаджієв