Гідрогеологія Естонії: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м стильові правлення, replaced: м<sup>3</sup> → м³ (3), км<sup>2</sup> → км² |
|||
Рядок 13:
Води кристалічного фундаменту пов'язані з його верхньою тріщинуватою і вивітреною частиною. У області розвитку закарстованих карбонатних порід спостерігаються карстові джерела і підземні ріки.
Водовмісну товщу розділяють на 2 геогідродинамічні зони: верхню – зону інтенсивного водообміну (вода прісна, [[мінералізація]] 0,2-0,6 г/л), нижню – зона утрудненого водообміну (вода у верх. частині прісна або солонувата із загальної мінералізацією 1-10 г/л, в ниж. частині – солонувата і солона до 20 г/л). Загальний підземний стік бл. 9 млн м
Модуль підземного стоку 1-9 л/с.км
Прогнозні експлуатаційні ресурси прісних підземних вод – 3 млн м
Для відбору води експлуатується бл. 20 000 свердловин, глибина б.ч. свердловин до 20 м, рідше до 100 м і глибше. Питомі дебіти свердловин від 0,1-0,4 до 2,0-4,0 (іноді до 27) л/с м.
Розвідані і експлуатуються мінеральні води хлоридного ([[Вярска]], [[Кярдла]], [[Хяедемеесте]]) і хлоридно-сульфатного (Вярска) типів, сумарні розвідані запаси яких бл. 1500 м
==Див. також==
* [[Геологія Естонії]]
| |||