Економіка Киргизстану: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Aibot (обговорення | внесок) |
||
Рядок 3:
Киргизстан – індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машинобудування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту – автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів – бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: ВВП – $ 4 млрд. Темп зростання ВВП – 3,6%. ВВП на душу населення – $ 863. Прямі закордонні інвестиції – $ 28,8 млн Імпорт – $ 1,4 млрд (г.ч. [[Росія]] – 24,2%, Узбекистан – 14,5%, Казахстан – 8,9%, [[Німеччина]] – 6,2%, Китай – 5,3%). Експорт – $ 1,2 млрд (г.ч. [[Німеччина]] – 37,0%, Казахстан – 16,7%, [[Росія]] – 16,4%, Узбекистан – 7,5%, Китай – 3,1%).
Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизії вступила на шлях ринкових перетворень. При радянській владі Киргизія в основному служила джерелом сировини, яка відправлялася на переробку в інші регіони СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати у економічні відносини із зарубіжними країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганій організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26% в порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27%, а сільськогосподарське - на 14%. У 1993-1994 рр. виробництво продовжувало падати.
| |||