Корисні копалини Болівії: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Aibot (обговорення | внесок) м вікіфікація |
||
Рядок 1:
'''Корисні копалини Болівії'''. Найважливіші [[корисні копалини]] Б. – руди сурми, вольфраму і олова. Є родов. [[нафта|нафти]], природного
'''Основні корисні копалини Болівії станом на 1998-99 рр.'''
Рядок 101:
==Окремі види корисних копалин==
'''Нафта і газ.''' Запаси [[нафта|нафти]] і газу зосереджені в Центр.-Передандському нафтогазоносному бас., пов’язаному з Передандським передовим прогином. Нафтогазоносні відклади девонської і пермсько-кам’яновугільної доби. Глибини залягання продуктивних горизонтів 800-4500 м. Найбільш характерні типи покладів: пластові склепінчасті, тектонічно екрановані. Найбільш великі родов.: нафтові – Каранда, Камірі, Кольпа, Ла-Пенья, Монтеагудо; газові і газоконденсатні – Ріо-Гранде, Пальмар, Тіта.
У 1999 р. компаніями Total і Braspetro були зроблені великі газові відкриття в суміжних блоках XX-Уест і Антоніо, запаси яких оцінюються в 285 млрд куб.м. Продуктивні девонські відклади; середні дебіти свердловин - 2 млн м3/добу. В 2001 р. аргентинська компанія Pluspetrol отримала притоки 1.1 млн м3/добу газу і 17 т/добу конденсату в блоці Ісідро поблизу газопроводу «Болівія-Бразилія».
Рядок 115:
Осн. родов. олов'яних руд зосереджені в Оловорудному поясі Б. На півночі країни в його межах розвинені родов. пегматитової генези Чакальтая (Фабулоса), південніше – родовища, пов'язані з ранньомезозойськими інтрузіями (Колькірі, загальні запаси в перерахунку на метал 90 тис. т, вміст Sn 1,4%), в центрі і на півдні – вулканогенні гідротермальні родов., що локалізуються у вапняно-лужних магматичних породах – Льяльягуа (Катаві), загальні запаси в перерахунку на метал 220 тис. т. вміст Sn 0,3%; Уануні, 130 тис. т, 1,7%; Серро-Ріко-де-Потосі, 308 тис. т, 1,8%. Олов'яна мінералізація накладена на поліметалічну та срібну мінералізацію, доба оруденіння – міоцен. Відомі також розсипні родовища олова в районі Авікая.
'''Вольфрам.''' Ресурси вольфраму в країні – 2.3% (0,5 млн т) – 7-е місце в світі після Китаю, Росії, Казахстану, Канади, [[США]], Австралії. Родов. руд вольфраму Чохлья, Камі, Чікоте асоціюють з ранньо-мезозойськими гранітоїдними інтрузіями на півн. Б., утворюючи навколо них внутрішню зону, оточену родовищами руд олова і сурми. Відомі також вольфрамітові [[алювіальні розсипи]].
'''Стибієві руди.''' За розвіданими запасами руд стибію Болівія разом з Таїландом займає 4-5-е місце серед країн світу (після Китаю, Таджикистану і Росії). За ресурсами стибію (по 6% світових) Болівія і Таїланд поділяють 4-е місце серед країн світу (після Китаю, Таджикистану та Росії). Друге місце за загальними запасами стибію належить Болівії (6,6%). В країні є понад 300 родовищ та виявів сурми, розташованих в Кордильєрі. Жильні гідротермальні родов. стибієвих руд локалізуються у відкладах ордовика і девону – Чуркині (загальні запаси 36 тис. т, вміст Sb 8%), Каракота (35 тис. т, 12%) і ін. Родов. золота розсипні – басейн р. Бені; найбагатший розсип у Півд. Америці – на р. Тіпуані.
| |||