Копенгагенська інтерпретація: відмінності між версіями

'''Копенга́генська інтерпрета́ція''' — [[ймовірність|ймовірнісне]] трактування рівнянь [[квантова механіка|квантової механіки]], в якому [[вектор стану]] квантової системи визначає [[амплітуда ймовірності|амплітуду ймовірності]].

Копенгагенська інтерпретація склалася в [[1927]] році під час співпраці [[Гейзенберг Вернер|Вернера Гайзенберга]] і [[Нільс Бор|Нільса Бора]] в [[Копенгаген]]і, [[Данія]]. На той час склалася ситуація, коли в розпорядженні фізиків були [[рівняння]], що могли з успіхом пояснити й передбачити явища, незрозумілі з погляду [[класична фізика|класичної фізики]]. Однак якісні міркування потребували вміння мислити, користуючись новими некласичними поняттями.

Строгого формулювання копенгагенської інтерпретації не існує, оскільки вона складалася, вбираючи в себе ідеї багатьох фізиків[[фізик]]ів.

# [[Квантова системасистем]]а може бути повністю описана певним [[вектор стану|вектором стану]], який визначає все доступне [[спостерігач]]у знання про неї.

# Опис квантової системи має [[імовірність|ймовірнісний]] характер. Ймовірність події задається квадратом норми вектору стану. ([[Макс Борн]])

# [[Принцип невизначеності]] Гейзенберга стверджує, що неможливо визначити значення всіхусіх властивостей системи одночасно.

# [[Принцип доповнюваності]] [[Нільса БораБор]]а стверджує, що експериментально проявляється тільки одна з [[дуальність|дуальних]] властивостей квантової системи, а не обидві зразу.

# [[Квантова суперпозиція|Принцип суперпозиції]] стверджує, що квантова система може перебувати в стані, у якому вимірювання фізичної характеристики може давати різні результати, а [[хвильова функція]] лише визначає ймовірність того чи іншого результату.