Сімона Вейль: відмінності між версіями

Сімона Вейль народилася в Парижі[[Париж]]і в сім'ї ельзаських гебреївєвреїв-[[агностицизм|агностиків]] які врятувалися втечею після анексії Ельзасу-Лотарингії Німеччиною. Обділеною в дитинстві не була, оскільки її тато працював лікарем. Її єдиним братом був Андре Вейль, в майбутньому один з найвидатніших математиків 20 століття. Протягом усього життя вона страждала від сильного головного болю, синуситів, і поганої фізичної координації, що, можливо, відбилосяпозначилося в її філософуванні. Її осяйність, аскетичний спосіб життя, замкнутість, і ексцентричність заважалачасом її можливостізаважали спілкуватися з іншими, алепроте в неї не вчитивинакало ітруднощів братиу навчанні, окрім того вона активно брала участьучать у політичних рухах свого часу. Вона багато писала з притаманним їй розумінням і широтою спочатку про політичний рух в який була заанґажована, а потім про духовну містику. Біограф Сімони Вейль Ґабріела Фіорі писала, що Вейль була «моральним генієм на орбіті етики, генієм потужного революційного діапазону»<ref>[http://www.highbeam.com/doc/1P2-1120206.html ''The Lonely Pilgrimage of Simone Weil,'' The Washington Post] {{ref-en}}</ref>.

Вейль швидко вчилася, у віці 12 років вже опанувавшиопанувала старогрецьку мову. Незабаром, після прочитання [[Бхагават-Гіта|Бхагават Гіти]], вона опанувала [[санскрит]]. ЯкПодібно і вдо мислителя епохи Відродження, [[Піко делла Мірандола|Піко делла Мірандоли]], інтереси Сімони Вейль стосовно релігій мали універсалістський характер. Вона намагалася осягнути кожну релігійну традицію як виразницю трансцендентної мудрості.

Початкову освіту здобувала в [[ліцей Генріха IV|ліцеї Генріха IV]] під керівництвом свого вчителя [[Еміль Шартьє|Еміля Шартьє]], відомішогощо якзгодом став видатним філософом XX століття, відомим під псевдонімом «Ален». В 1928 році,року Вейль посіла перше місце на вступних іспитах до [[Вища нормальна школа|Вищої нормальної школи]]. [[Сімона де Бовуар]], знаменитіша з-посеред однолітків Сімони Вейль, зайняла друге місце. Тоді ж Вейль викликала до себе увагу радикалізмом своїхвласних думок. Вона набула друге ймення «Червона діва» і навіть «Марсіанська» відчерез свого наставника.

У Вищій нормальній школі Вейль опановувалавивчала філософію. Диплом здобула в 1931 році<ref>[http://www.inrp.fr/she/chervel_laureats2.htm Agrégation. Список за роками] {{ref-fr}}</ref>.

Вейль часто вдавалася до дій на підтримку робітничого класу. У 1915 році, коли їй було всього шість років, вона відмовилася від вживання цукру на знак солідарності з військами, які окопалися вздовж Західного фронту. У 1919 році, в 10 років, вона оголосила себе більшовиком[[більшовики|більшовчкою]]. У своєму пізньому підлітковому віці, вона стала брати участь в робітничому русі. Вона пишеписала політичні трактати, беребрала участь у демонстраціях, і виступаєвиступала за права трудящих. На цей раз, вона вважаєвважала себе [[марксизм|марксисткою]], [[пацифізм|пацифісткою]], і профспілковою діячкою. Під час роботи в Ле-Пюї, вона заангажувалася до місцевої політичної діяльності, підтримки безробітних та страйкуючих робітників, незважаючи на критику деяких з них. В цей час пишез'явл'ються її перші публікації з соціальних і економічних питань, у тому числі стосовно пригнічення, свободи і численні короткі статті для журналів профспілки.