Ковальов Сергій Адамович: відмінності між версіями

| інші_імена =

| псевдонім =

| прізвисько =

| підпис_зображення =

| ім'я_при_народженні =

У [[1952]] році закінчив біофак [[Московський державний університет імені Ломоносова|Московського державного університету імені Ломоносова]] за фахом [[біофізик]], а у [[1955]]&nbsp;— аспірантуру цього факультету<ref name="khpg">[http://archive.khpg.org/index.php?id=1184396877 Біографія Сергія Ковальова на сайті «Дисидентський рух в Україні»]</ref>. Має понад 60 наукових робіт в галузі [[Штучна нейронна мережа|нейронних мереж]]. У [[1964]] році захистив дисертацію за темою «Електричні властивості міокардіальних волокон серця жаби» і отримав вчений ступінь [[Кандидат наук|кандидата біологічних наук]]<ref name="people">[http://www.people.su/ua/54264 Біографія Сергія Ковальова на сайті ''people.su'']</ref>. У [[1964]]—–[[1969]] роках працював в МДУ завідувачем відділом міжфакультетської лабораторії [[Системна біологія|математичних методів у біології]], досліджував електрофізіологію [[міокард]]альної тканини.

Брав активну участь в акціях табірного опору. У [[1980]] році за «порушення режиму» був переведений у Чистопольську тюрму. У [[1982]]—–[[1984]] роках відбував заслання на [[Колима (регіон)|Колимі]]&nbsp;— в селі Матросово [[Магаданська область|Магаданської області]]<ref name="khpg"/>. Після відбуття терміну засилання оселився в місті [[Твер|Калініні]] (нині Твер). До [[Москва|Москви]] повернувся лише у [[1987]] році. До [[1990]] року працював в Інституті проблем передачі інформації АН СРСР. Одночасно приймав активну участь в громадському житті: він один із засновників прес-клубу «Гласність» (1987—19891987–1989), член відродженої в [[1989]] році [[Московська Гельсінська група|Московської Гельсінської групи]]. У січні того ж року на 1-му з'їзді [[Меморіал (організація)|товариства «Меморіал»]] був обраний у його правління. Із середини 1989 року за запрошенням [[Сахаров Андрій Дмитрович|Андрія Сахарова]] став одним зі співголів проектної групи з прав людини Міжнародного фонду за виживання і розвиток (згодом&nbsp;— російсько-американська група з прав людини).

[[1993]]—–[[2003]] роки&nbsp;— депутат [[Державна дума Російської Федерації|Державної Думи Російської Федерації]]. В 1993 і [[1995]] роках обирався по одномандатному округу Москви, в 1999 році&nbsp;— за федеральним списком виборчого блоку «[[Союз правих сил]]».

У 1993—19961993–1996 роках&nbsp;— голова Комісії з прав людини при [[Президент Російської Федерації|Президентові Російської Федерації]]. У січні [[1994]] року Держдума обрала Ковальова першим російським [[Омбудсмен|Уповноваженим з прав людини]]. Цю посаду обіймав до березня [[1995]] року. З початком воєнних дій дій в [[Чечня|Чечні]] різко виступав проти політики [[Уряд Російської Федерації|Кремля]] в цьому регіоні, на місці воєнних дій особисто збирав інформацію про те, що відбувається і приклав максимальні зусилля для того, щоб ця інформація набула широкого розголосу, закликав російську громадськість докласти всіх зусиль аби зупинити війну. У червні 1995 року виступав посередником на переговорах між урядом Росії і [[Шаміль Басаєв#Перша чеченська війна|терористами, які захопили заручників у Будьонівську]]. У січні 1996 року на знак протесту проти продовження війни склав із себе повноваження Голови комісії з прав людини при Президентоів і вийшов з Президентської ради.