Геологія Колумбії: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Нова сторінка: '''Геологія Колумбії''' Сх. частина тер. К. належить до Південно-Американської платф... |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
Сх. частина тер. К. належить до Південно-Американської платформи, західна – до Андського складчастого пояса. Осн. геотектонічні регіони К.: платформний чохол і зах. частина Ґвіанського щита, півн. закінчення Андського складчастого пояса та Передандський крайовий прогин, який їх розділяє.
Зах. частина Ґ в і а н с ь к о г о щ и т а – рівнина вис. 200-500 м. Фундамент цієї тер. складають докембрійські кристалічні породи (метаморфічні сланці, амфіболіти, ґнейси, ґрануліти і магматити). На заході він занурюється під фанерозойський платформний чохол. На фундаменті залягають нижньопалеозойські метаморфічні породи серії Гуехар (потужність 500 м), перекриті крейдовими теригенними відкладами. Кайнозойські утворення (в осн. в Передандському крайовому прогині) представлені континентальними відкладами (пісковики, конґломерати, глинисті сланці, ґіпс). З крейдовими і кайнозойськими відкладами Передандського прогину пов'язані родов. нафти.
Рядок 8 ⟶ 7:
А н д с ь к и й с к л а д ч а с т и й п о я с в К. протягається з півн.-сх. на півд.-зах. на 1500 км. Він складається з антикліноріїв Сх., Центр, і Зах. Кордильєр, відділених один від одного міжгірськими западинами, співпадаючими з долинами pp. Магдалена, Каука і Патія. Західним обмеженням Колумбійських Анд служить Боліварський прогин вздовж берега Тихого ок., північним – западина Ниж. Магдалени. Східна Кордильєра – антиклінорій з більш пологим західним і крутим сх. крилом, обмежений зі сх. і зах. насувами і розломами. Осьова частина його складена докембрійськими метаморфічними породами, що виходять на поверхню в масивах Гарсон, Кетаме, Сантандер і Флореста. Вони перекриті слабометаморфізованими відкладами кембро-ордовика потужністю понад 1000 м. Девонські відклади представлені теригенно-карбонатними породами (потужність 700-1100 м), кам’яновугільні – строкато-кольоровою товщею (потужність 2000 м), пермські – теригенними і червоноколірними породами (потужність до 3300 м) і товщею мор. відкладів (потужність до 550 м). У Сх. Кордильєрі широко розвинені потужні червонокольорові уламкові породи тріасу - юри і крейди (в р-ні м. Богота їх потужність до 16 тис. м). У центр. частині антиклінорію Сх. Кордильєри вздовж розломів півн.-сх. простягання утворилися ґрабени, виконані мілководними морськими і континентальними кайнозойськими відкладами, з якими пов'язані родов. вугілля і кам. солі. Тільки в масиві Сантандер відомі інтрузивні породи (мезозойські ґранітоїди). Центр. Кордильєра утворює єдину, відносно слабо розчленовану гірську систему, схили якої полого занурюються на сході і заході. Це – антиклінорій, складений метаморфічними породами кембро-ордовика (ґнейсы, зеленокам’яні породи) і тріас-юрськими метаморфізованими вулканогенно-осадовими відкладами, прорваним інтрузивами ґранітоїдів палеозою і особливо широко – крейди (андські батоліти), серед яких найбільшими є батоліти Антьокія та Ібаге.
Б о л і в а р с ь к и й п р о г и н (кайнозойська геосинкліналь) виконаний потужною товщею осадово-вулканогенних порід верх. крейди і кайнозою. Породи зім'яті в лінійні складки меридіонального і півн.-сх. простягання. Вздовж Тихого ок. простягається береговий хр. Серранія-де-Баудо, складений вулканогенними породами (базальти). Міжгірські, западини Магдалена і Каука-Патія виконані пізньоальпійською континентальною моласою і четвертинними алювіальними утвореннями потужністю декілька тис. м. З палеогеновими відкладами западини Магдалена пов'язані основні родов. нафти К.
|