Моїсєєв Ігор Олександрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Deineka (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Deineka (обговорення | внесок) |
||
Рядок 15:
Впродовж 60 років Моїсєєв був беззмінним художнім керівником ансамблю. Під його керівництвом були поставлені всі програми: «Танці народів СРСР» (1937), «Мир і дружба» (1953), «В гостях і вдома» (1983) та інші. За програму «Дорога до танцю» (1965) Моїсєєв був удостоєний Ленінської премії, а колектив — звання Академічного. У 1943 році Моїсєєв створив першу в країні професійну школу народного танцю (хореографічна Школа-студія при ДААНТ). Майстром поставлено декілька сот оригінальних танцювальних мініатюр, які з блиском виконували змінні покоління його танцівників, випускників створеною їм при ансамблі школи. Він, залишаючись єдиним не тільки керівником ансамблю, але і головним його балетмейстером, продовжував творити до останніх днів. Під впливом і при безпосередній участі Моїсєєва виросло ціле сузір'я професійних національних ансамблів народного танцю і в [[СРСР]], і в інших країнах.
Сам балетмейстер визначав жанр народного танцю так: «Ми не колекціонуємо народні танці, не нанизуємо їх, як метеликів, на шпильку. Спираючись на народний досвід, ми прагнемо розширити можливості фольклорного танцю, збагачуючи його режисерською вигадкою, професійною технікою, завдяки якій він ще яскравіше виражає себе. Тобто ми підходимо до народного танцю як до матеріалу для творчості, не приховуючи свого авторства. Але наша творчість продовжується в природі самого народного танцю, народженого з навколишнього середовища». Моїсєєв завжди говорив, що фольклорна традиція для нього є не метою, але засобом реалізації власного задуму. І справді, його постановки ніколи не мали нічого спільного з урапатриотичними музичними колективами, що спекулювали на народній задушевності.
У 1966 році в Москві він заснував Хореографічний концертний ансамбль (нині Московський театр класичного балету).
| |||